Ін’єкційні препарати для зниження маси тіла демонструють додатковий серцево-судинний захист у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу

14 листопада 2025 року у журналі Nature Medicine опубліковано велике дослідження, яке привернуло увагу кардіологічної та ендокринологічної спільноти. Міжнародна група вчених із Технічного університету Мюнхена (TUM), Гарвардської медичної школи та Brigham and Women’s Hospital продемонструвала, що два сучасні ін’єкційні препарати, які сьогодні широко застосовують для зниження маси тіла та контролю глікемії — семаглутид та тирзепатид — забезпечують додатковий серцево-судинний захист, що виходить за межі ефекту схуднення.

Агоністи рецепторів GLP-1 вже давно закріпилися у практиці лікування діабету 2 типу. Їхній вплив на глікемічний контроль, зменшення маси тіла та редукцію кардіометаболічних ризиків активно вивчається протягом останнього десятиліття. Проте питання про реальний, а не тільки продемонстрований у рандомізованих дослідженнях, кардіопротекторний вплив залишалося відкритим.

Дослідження, проведене командою TUM та Гарварду, дозволяє оцінити ці препарати у контексті рутинної, повсякденної клінічної практики, де пацієнти мають значно більшу варіабельність супутніх станів, ніж у контрольованих наукових випробуваннях.

Матеріали та методи: масштабний аналіз даних медичних страховиків

Дослідники використали великий масив даних американських медичних страхових компаній. Йшлося не про добровольців, відібраних за строгими критеріями, а про реальних пацієнтів, які отримують лікування у звичайних умовах.

Проаналізовано електронні медичні записи десятків тисяч дорослих із діабетом 2 типу, які отримували різні гіпоглікемічні препарати. Окремо сформовані групи пацієнтів, які отримували:

• семаглутид,
• тирзепатид,
   і групи порівняння, де застосовували інші цукрознижувальні препарати, зокрема інгібітори ДПП-4 чи інші агоністи GLP-1.

Метою було оцінити частоту серйозних серцево-судинних подій (MACE):

• інфаркту міокарда,
• інсульту,
• серцево-судинної смерті,
   а також комбінованих показників госпіталізацій та загальної смертності.

Дослідження дало кілька важливих, клінічно значущих результатів.

1. Семаглутид знижує ризик інфаркту та інсульту на 18%

Порівняно з препаратом, який раніше не продемонстрував кардіопротекції, семаглутид забезпечив 18-відсоткове зниження ризику серцево-судинних подій.

Це підтверджує, що препарат має додаткову користь, яка може проявлятися незалежно від зниження ваги, і потенційно пов’язана з впливом на судинне запалення, окиснювальний стрес, покращення функції ендотелію та метаболізму.

2. Тирзепатид зменшує комбінований ризик серцево-судинних подій на 13%

Тирзепатид, новіший представник класу подвійних агоністів GIP/GLP-1, також продемонстрував значний кардіопротекторний ефект. У порівнянні з іншим давно застосовуваним агоністом GLP-1, ризик комбінованих подій (інсульт + інфаркт + смерть) зменшився на 13%.

3. Відмінності між семаглутидом та тирзепатидом — мінімальні

Попри активне комерційне протистояння виробників, аналіз реальних даних показав: обидва препарати демонструють схожий рівень кардіопротекції, а різниця між ними не є клінічно значущою.

Це важливо для клініцистів, які обирають тактику лікування для пацієнтів з високим кардіоваскулярним ризиком.

Перегляньте запис:

Хоча обидва препарати мають потужну дію щодо зниження маси тіла, у дослідженні відзначено, що серцево-судинна користь виникає раніше, ніж очікуваний ефект схуднення. Це привело авторів до висновку, що механізми кардіопротекції є багатофакторними та включають:

• вплив на атеросклеротичне запалення,
• зниження постпрандіального глікемічного навантаження,
• покращення функції ендотелію,
• модифікацію інсулінорезистентності,
• вплив на міокардіальний метаболізм.

Автори дослідження наголошують, що отримані дані можуть мати наслідки для оновлення національних та міжнародних рекомендацій з ведення пацієнтів із діабетом та високим СС-ризиком.

«Наші результати можуть допомогти лікарям краще орієнтуватися у виборі сучасних препаратів GLP-1. Питання полягає не лише у контролі ваги та глікемії, а у зменшенні серцево-судинної смертності», — підкреслює провідний автор, д-р Нільс Крюгер.

Як і всі аналізи реальних даних, це дослідження має низку обмежень:

• можливі помилки кодування в електронних медичних записах,
• неповні дані про показання та тривалість прийому,
• відсутність інформації про соціально-економічні фактори, спосіб життя та прихильність до лікування.

Втім, ці обмеження не зменшують цінності результатів, які відображають реальну клінічну практику, а не лабораторні умови.

Дані з рутинної практики свідчать, що семаглутид та тирзепатид забезпечують суттєвий серцево-судинний захист у пацієнтів з діабетом 2 типу, причому ефект реалізується на ранніх етапах терапії та не зводиться лише до зниження маси тіла.

Це відкриває нові можливості для персоналізованої кардіометаболічної терапії та формує підґрунтя для оновлення сучасних клінічних рекомендацій.

ДЖЕРЕЛО: medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.