Певні кишкові бактерії, пов'язані з безсонням

Безсоння є одним із найпоширеніших розладів сну, що асоціюється з високим ризиком розвитку психоневрологічних та соматичних захворювань. Останніми роками активно вивчається потенційна роль кишкової мікробіоти у патогенезі безсоння через вісь «кишечник–мозок». Нове дослідження демонструє можливі двонаправлені причинно-наслідкові зв’язки між специфічними таксонами кишкових бактерій та ризиком розвитку безсоння.

Дослідники поставили за мету з’ясувати, чи окремі групи кишкових бактерій можуть збільшувати або знижувати ризик безсоння, а також чи сам розлад сну може впливати на чисельність певних таксонів мікробіоти.

Методологія

• Використано двовибірковий менделівський рандомізований аналіз (MR) для підсилення причинно-наслідкових висновків.
• Базою слугували:
  • дані дослідження безсоння в масштабах усього геному за участю 386 533 учасників;
  • дані кишкової мікробіоти від 18 340 учасників;
  • дані 8208 учасників Нідерландського проєкту мікробіома.
• Проведено зворотний MR-аналіз для перевірки впливу безсоння на склад кишкової мікробіоти.
• Використано багаторівневий аналіз чутливості, щоб виключити плейотропні ефекти та зворотну причинність.

Основні результати

1. Аналіз:
   • 14 груп бактерій асоціювалися з підвищеним ризиком безсоння (ВШ 1,01–1,04);
   • 8 груп — зі зниженим ризиком (ВШ 0,97–0,99);
   • Після FDR-корекції значущим залишився лише таксон Clostridium innocuum (FDR 0,007).
2. Дані нідерландського набору:
   • результати були подібними за напрямком і величиною асоціацій;
   • виявлено двонаправлений причинно-наслідковий зв’язок між Odoribacter та безсонням.

     

3. Зворотний MR-аналіз:
   • безсоння асоціювалося зі збільшенням чисельності 12 груп бактерій (ВШ 1,65–4,43);
   • зі зменшенням чисельності 7 таксонів на 43–79% (ВШ 0,21–0,57).
4. Додатково:
   • не виявлено доказів плейотропії;
   • аналіз чутливості підтвердив стабільність результатів.

Обговорення

• Автори дослідження вважають, що отримані дані підтверджують наявність причинно-наслідкового зв’язку між безсонням та кишковою мікробіотою, відкриваючи перспективи для мікробіом-орієнтованих терапевтичних стратегій.
• Водночас незалежні експерти висловили скептицизм:
  • Ш. Гамальдо (Johns Hopkins University) підкреслила, що стрес і зовнішні фактори (дієта, спосіб життя) можуть бути спільними тригерами змін як мікробіоти, так і сну.
  • Д. Сайто (American Academy of Sleep Medicine) зазначив, що дані є цікавими, проте недостатніми для підтвердження двонаправленого причинно-наслідкового зв’язку.

Обмеження

• Учасники були переважно європейського походження — результати можуть не узагальнюватися на інші популяції.
• Менделівська рандомізація не враховує вплив навколишнього середовища.
• Потрібні додаткові дослідження для перевірки гіпотез у різних етнічних та географічних групах.

Отримані результати надають попередні докази, що певні кишкові бактерії можуть відігравати роль у патогенезі безсоння. Незважаючи на обмеження, дослідження відкриває нові напрями для розробки потенційних терапій, орієнтованих на модифікацію кишкового мікробіому, та формує основу для подальших багатонаціональних і довготривалих досліджень.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.