Дослідження не виявило зв’язку між вживанням антибіотиків та аутоімунними захворюваннями у дітей

Протягом останніх десятиліть у світі спостерігається стійке зростання поширеності аутоімунних захворювань у дітей. Це явище викликало інтерес до вивчення потенційних факторів ризику, зокрема впливу антибіотиків у пренатальний період і в ранньому дитинстві. Попередні дослідження показували, що прийом антибіотиків може змінювати мікробіом матері та дитини, тим самим підвищуючи ризик розвитку аутоімунної патології. Однак багато з цих досліджень мали методологічні обмеження, зокрема вплив плутаних змінних (первинні показання до антибіотиків, генетична схильність тощо).

Нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS Medicine, проведене групою науковців на чолі з Ju-Young Shin з Університету Сунгкюнкван (Республіка Корея), стало найбільшим на сьогодні аналізом зв’язку між впливом антибіотиків та ризиком розвитку аутоімунних захворювань у дітей.

Дослідження мало ретроспективний когортний дизайн і базувалося на даних Національної бази даних медичного страхування Південної Кореї (NHIS-NHID).

• Когорта: понад 4 мільйони дітей, народжених у період з 1 квітня 2009 року по 31 грудня 2020 року.
• Джерела даних: страхові вимоги, пов’язані з матерями та дітьми, включно з інформацією про призначення антибіотиків під час вагітності та грудного вигодовування.
• Тривалість спостереження: понад 7 років.
• Захворювання для відстеження:
  • цукровий діабет 1 типу;
  • ювенільний ідіопатичний артрит;
  • запальні захворювання кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона);
  • системний червоний вовчак;
  • тиреоїдит Хашимото.

Перегляньте запис:

Дослідники розділили дітей на підгрупи залежно від наявності чи відсутності впливу антибіотиків у пренатальний період і в ранньому дитинстві та проаналізували частоту розвитку аутоімунних захворювань у кожній групі.

Результати

• Загальний висновок: не було виявлено асоціації між застосуванням антибіотиків у вагітних або дітей раннього віку та підвищенням частоти розвитку аутоімунних захворювань.
• Частота захворювань: показники діагностики автоімунних патологій були подібними у групах з впливом антибіотиків та без нього.
• Порівняння з попередніми дослідженнями: результати суперечать деяким попереднім роботам, де повідомлялося про підвищений ризик розвитку автоімунних хвороб після впливу антибіотиків у критичні періоди розвитку.
• Авторський коментар: дослідники наголошують, що попередні сигнали могли бути зумовлені не самими антибіотиками, а іншими факторами — наприклад, важкістю інфекції, яка вимагала лікування, чи наявною генетичною схильністю у дітей.

Клінічне значення

Результати мають важливе значення для клінічної практики:

• Вони знижують рівень занепокоєння щодо можливого зв’язку між антибіотикотерапією у матері чи дитини та розвитком серйозних аутоімунних хвороб.
• Водночас підкреслюють необхідність раціонального використання антибіотиків:
  • призначати лише за наявності чітких клінічних показань;
  • уникати необґрунтованого чи профілактичного застосування;
  • враховувати індивідуальні фактори ризику.
• Автори також відзначають, що антибіотики залишаються важливим і життєво необхідним інструментом у лікуванні бактеріальних інфекцій у вагітних і дітей, і їхні переваги в більшості випадків переважають потенційні ризики.

Обмеження

• Дослідження було проведене на корейській популяції, тому його результати можуть не бути повністю екстрапольованими на інші етнічні групи.
• Хоча когорта була дуже великою, для остаточних висновків необхідні аналогічні дослідження в інших країнах та умовах.
• Певні рідкісні аутоімунні захворювання могли бути недооцінені через обмеження бази даних.

Висновок

Масштабне ретроспективне когортне дослідження в Південній Кореї не підтвердило гіпотезу про підвищений ризик розвитку аутоімунних захворювань у дітей у зв’язку з впливом антибіотиків у пренатальний період або ранньому дитинстві. Отримані результати мають заспокійливий характер для клініцистів та пацієнтів, проте водночас акцентують на необхідності подальших досліджень у різних популяціях та групах ризику.

Автори підкреслюють: важливо не лише враховувати фактичні дані, але й зважати на індивідуальні особливості пацієнта та показання до терапії. У майбутньому інтеграція нових досліджень допоможе сформувати більш точні рекомендації щодо антибіотикотерапії в критичні періоди розвитку дитини.

ДЖЕРЕЛО: Medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.