Тривале використання гормональних контрацептивів і ризик розвитку менінгіоми: науковий огляд

Використання гормональних контрацептивів є поширеною практикою у репродуктивному віці жінок. Проте результати нещодавнього дослідження викликали занепокоєння серед наукової і медичної спільноти, оскільки виявлено зв’язок між тривалим застосуванням контрацептивів із синтетичними прогестинами та зростанням ризику виникнення менінгіом — доброякісних пухлин, що походять з оболонок головного мозку.

Менінгіома як клінічна проблема

Менінгіома є однією з найпоширеніших внутрішньочерепних пухлин. Попри її переважно доброякісний характер, у міру зростання пухлина може здавлювати сусідні ділянки мозку, зумовлюючи розвиток неврологічних симптомів: головного болю, порушень зору, судом, когнітивних змін. Основним методом лікування у таких випадках є хірургічне втручання.

Дослідницький підхід і результати

У дослідженні, що охопило понад 90 тисяч жінок із загальнонаціональної бази медичних даних, вивчався зв’язок між тривалістю приймання трьох типів гормональних контрацептивів і частотою оперативного лікування менінгіом. Для кожної пацієнтки, у якої видаляли пухлину, було обрано десять контрольних осіб без діагнозу менінгіоми.

Особливу увагу приділено препаратам на основі синтетичних аналогів прогестерону: дезогестрелу, левоноргестрелу у чистій формі та його комбінації з естрогенами. Найвищий ризик виявлено у жінок, які протягом п’яти і більше років приймали дезогестрел: частота оперативного втручання з приводу менінгіоми сягала одного випадку на 17 тисяч осіб. Для порівняння, серед тих, хто застосовував препарат менше року, цей показник становив один випадок на 63 тисячі.

Примітно, що вже через рік після припинення прийому препарату ризик знижувався до рівня популяційного. Це відкриває можливості для зменшення небезпеки у жінок з наявною пухлиною або з високим потенційним ризиком її розвитку.

Перегляньте запис:

Можливі механізми впливу

Гормональні рецептори до прогестерону виявляються у тканинах менінгіом, що потенційно пояснює чутливість цих пухлин до екзогенного гормонального впливу. Довготривала дія синтетичних прогестинів може стимулювати проліферацію клітин арахноїдальних оболонок, сприяючи зростанню пухлин.

Інші ризики, пов’язані з гормональними контрацептивами

Окрім зв’язку з менінгіомами, застосування гормональних контрацептивів супроводжується й іншими ризиками:

• Судинні ускладнення. Комбіновані контрацептиви з прогестином і естрогеном асоціюються з втричі вищим ризиком розвитку інсульту.
• Онкологічні ризики. Використання як комбінованих препаратів, так і засобів лише з прогестином, пов’язано з підвищеним ризиком раку молочної залози.
• Психоемоційні порушення. Початок гормональної контрацепції в післяпологовий період може подвоїти ризик виникнення депресивних станів.
• Гормональна терапія в менопаузі, навпаки, демонструє певні протипухлинні ефекти, сповільнюючи ріст деяких видів новоутворень у молочних залозах.

Перегляньте записи:

Клінічні рекомендації та висновки

Отримані дані свідчать про необхідність обережного підходу до призначення гормональних контрацептивів жінкам із факторами ризику або з підозрою на внутрішньочерепні новоутворення. Можливими рекомендаціями є:

• ретельний анамнез та оцінка неврологічного статусу перед призначенням тривалої гормональної терапії;
• обмеження тривалості прийому певних форм контрацептивів;
• регулярний моніторинг у жінок з високим ризиком пухлинного росту;
• розгляд альтернативних методів контрацепції, особливо у пацієнток зі схильністю до пухлин центральної нервової системи.

Врахування індивідуального профілю ризику пацієнтки стає ключовим принципом персоналізованого підходу до репродуктивного здоров’я.

ДЖЕРЕЛО: BMJ

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.