Базові рівні серцевих біомаркерів як предиктори ризику раку в когорті MESA

Останні дослідження вказують на тісний патофізіологічний зв’язок між серцево-судинною системою та онкологічними захворюваннями. Виявлення маркерів, здатних прогнозувати ризик розвитку раку задовго до появи клінічних симптомів, є перспективним напрямом профілактичної медицини. Особливу зацікавленість викликають серцеві біомаркери — зокрема, високочутливий серцевий тропонін Т (hs-cTnT) та N-кінцевий фрагмент про-B-типу натрійуретичного пептиду (NT-proBNP), які традиційно застосовуються для виявлення субклінічних уражень серця. Мета представленого дослідження — визначити, чи можуть ці біомаркери бути предикторами ризику онкологічних захворювань у багатонаціональній популяції дорослих.

Перегляньте запис:

Матеріали та методи

У рамках проспективного когортного дослідження MESA було проаналізовано дані 6244 учасників віком у середньому 61 рік. На момент включення жоден з учасників не мав в анамнезі діагнозу раку або серцево-судинних хвороб. Визначення випадків раку здійснювалося на основі даних госпіталізацій за кодами Міжнародної класифікації хвороб дев’ятого перегляду. Для оцінки зв’язку між рівнями hs-cTnT та NT-proBNP і розвитком раку застосовувалися моделі пропорційних ризиків Кокса, які дозволяють визначати ризик виникнення події в динаміці спостереження. Розрахунки проводилися з урахуванням коригування на численні клінічні та демографічні фактори.

Результати

Протягом медіанного періоду спостереження, що тривав 17,8 року, було зафіксовано 820 випадків раку, що відповідає частоті 91,2 випадку на 10 000 людино-років. Жінки становили понад половину досліджуваної вибірки. Було виявлено, що особи з найвищими рівнями hs-cTnT та NT-proBNP на початку спостереження частіше захворювали на рак у подальшому, ніж ті, у кого ці біомаркери були нижчими.

Перегляньте запис:

Після стандартизації на одне стандартне відхилення обох показників, підвищення рівня hs-cTnT асоціювалося з 18% зростанням ризику раку (відношення ризику 1,18; 95% довірчий інтервал 1,09–1,27; P < 0,001), тоді як підвищення NT-proBNP демонструвало ще вищу прогностичну значущість — ризик збільшувався більш ніж удвічі (відношення ризику 2,41; 95% довірчий інтервал 1,30–4,49; P = 0,006). Жодних суттєвих відмінностей за статтю чи расово-етнічною приналежністю не було виявлено.

Обговорення

Отримані результати свідчать про те, що навіть у відносно здоровій популяції без серцевих або онкологічних діагнозів, підвищення рівнів hs-cTnT та NT-proBNP може бути маркером системних порушень, які з часом сприяють розвитку злоякісних новоутворень. Потенційними механізмами цього зв’язку можуть бути хронічне запалення, ендотеліальна дисфункція, порушення мікроциркуляції або вплив спільних факторів ризику, таких як гіпертонія, ожиріння, гіперглікемія.

Особливої уваги заслуговує той факт, що зв’язок між підвищеними рівнями біомаркерів і онкологічною захворюваністю не залежав від расових чи статевих характеристик. Це підкреслює універсальність досліджуваного феномену та свідчить про потенційну користь рутинного визначення hs-cTnT і NT-proBNP не лише для серцево-судинної стратифікації, але й для загальної оцінки довгострокового стану здоров’я.

Перегляньте записи:

Висновки

У межах багатонаціональної когорти осіб середнього віку вищі базові рівні hs-cTnT та NT-proBNP пов’язані з підвищеним ризиком розвитку раку протягом майже 18-річного спостереження. Ці серцеві біомаркери можуть виступати предикторами не лише серцево-судинної патології, а й злоякісних новоутворень, що відкриває нові горизонти в інтегрованій оцінці ризиків. Подальші дослідження мають зосередитися на уточненні патогенетичних механізмів такого зв’язку та потенційному використанні цих показників у стратегіях персоналізованої профілактики.

ДЖЕРЕЛО: JACC: Advances

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.