Залізо замість дофаміну? Нові підходи до лікування синдрому неспокійних ніг

З метою зменшення ризику ускладнень застосування дофамінергічних агоністів у лікуванні тяжкого синдрому неспокійних ніг (СНН) стало менш поширеним.
СНН характеризується непереборним бажанням рухати ногами, яке часто супроводжується неприємними відчуттями, такими як свербіж, поколювання або електрична парестезія, які зазвичай вражають нижні кінцівки. Цим синдромом страждає 8% населення Франції, переважно жінки.
Нові рекомендації Американської академії медицини сну (AASM) більше не рекомендують використання цих препаратів як першочергового лікування.

Під час нещодавніх Днів неврології французькою мовою в Монпельє, Франція, доктор Софієн Ченіні, дослідник відділу розладів сну та неспання, відділення неврології, лікарня Гі-де-Шоліак, проаналізував сучасні підходи до лікування СНН і виділив недофамінергічні альтернативи. Він попередив, що дофамінергічні агоністи можуть призвести до посилення та погіршення симптомів з часом.

У Франції лікування СНН здійснюється відповідно до рекомендацій Французького товариства досліджень і медицини сну (SFRMS) від 2019 року, яке все ще підтримує використання дофамінергічних агоністів для найважчих випадків RLS.

«Наразі ми не оновили клінічні настанови, але розглядаємо таку можливість», — сказав Ченіні, посилаючись на нові американські рекомендації.

Згідно з новими рекомендаціями AASM, внутрішньовенне введення заліза є переважним методом першої лінії лікування важких випадків СНН. У деяких випадках із незначною клінічною тяжкістю французькі рекомендації вважають протиепілептичні препарати другої лінії засобами вибору.

Ці відчуття неспокою зазвичай виникають увечері або вночі під час періодів відпочинку або бездіяльності і тимчасово полегшуються рухом.
Цей стан часто призводить до повторюваних рухів ніг під час сну та труднощів із засинанням.
СНН часто пов'язується з порушенням регуляції обміну заліза.

Роль дефіциту заліза

Дослідження МРТ показали дефіцит заліза в мозку пацієнтів з СНН. Це пов’язано з порушенням транспорту заліза через гематоенцефалічний бар’єр і зниженим рівнем рецепторів трансферину.
Вважається, що ці зміни мають генетичне підґрунтя і спричиняють підвищення синтезу дофаміну та глутамату.
До факторів ризику належать старіння та вживання певних лікарських засобів.

Критерії діагностики СНН

Згідно з консенсусом SFRMS 2016 року, діагноз базується на п’яти критеріях:

1. Непереборне бажання рухати ногами з неприємними відчуттями.
2. Погіршення симптомів у спокої.
3. Полегшення після руху.
4. Посилення симптомів у вечірній/нічний час.
5. Відсутність інших причин (міалгія, фіброміалгія, венозна недостатність, тощо).

Діагностика має включати аналіз на рівень феритину та С-реактивного білка (для виключення запалення, що може знижувати біодоступність заліза).

Лікування

Полісомнографія не є обов’язковою при типовому перебігу.
За рівня феритину <75 мкг/л рекомендовано пероральне залізо. Якщо через 3 місяці рівень феритину не нормалізується — переходять до внутрішньовенного введення.
Можливі варіанти: карбоксимальтоза заліза (500–1000 мг одноразово) або кілька доз гідроксиду заліза-сахарози по 200 мг.

Перегляньте запис:

Зміна способу життя

У легких випадках ефективними можуть бути:

• відмова від кофеїну, алкоголю, нікотину;
• стабільний режим сну;
• фізична активність вранці;
• розтяжка перед сном.

Медикаментозне лікування

У випадках, коли симптоми зберігаються:

• Призначають слабкі опіоїди: порошок опію, кодеїн у комбінації з анальгетиками, або трамадол.
• Для пацієнтів з дуже тяжким перебігом (IRLS >30), з високим ризиком депресії чи суїцидальних думок, показане фонове лікування.
• У менш тяжких випадках доцільним є застосування протиепілептичних препаратів, що діють як ліганди альфа-2-дельта рецепторів.

Габапентин може бути кращим за прегабалін у деяких пацієнтів через меншу седацію.

Антидепресанти та взаємодія

Рекомендується уникати препаратів із довгим періодом напіввиведення, таких як деякі інгібітори зворотного захоплення серотоніну. За необхідності — переходять на засоби з коротшим періодом напіввиведення, які приймають вранці.

Психіатричні аспекти

У дослідженні Ченіні встановлено:

• 10-кратне зростання ризику депресії у пацієнтів із RLS,
• особливо у молодих жінок із безсонням,
• трикратне збільшення ризику суїцидальних думок.

Ризик неправильного дозування дофамінергічних засобів

У тяжких випадках дозволено застосування дофамінергічних агоністів у низьких дозах, але строго з дотриманням максимальних меж:

• 3 мг для трансдермального агоніста,
• 0,54 мг для таблетованого агоніста,
• 4 мг для іншої оральної форми.

Реєстри показують, що більшість пацієнтів перевищують дози, часто через неправильне призначення або плутанину з дозуванням для хвороби Паркінсона.

Нові американські рекомендації AASM виключають агоністи дофаміну з першої лінії.
У 2016 році такі препарати застосовувалися нарівні з протиепілептичними засобами, але нові дані та ризик аугментації зумовили зміну підходу.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.