Зв’язок між вірусом простого герпесу 1 типу та ризиком розвитку хвороби Альцгеймера

Зростаюча кількість доказів вказує на роль герпесвірусів у розвитку хвороби Альцгеймера (ХА) та на знижений ризик ХА серед пацієнтів, які отримують протигерпетичні препарати. Ми досліджували зв'язок між вірусом простого герпесу 1 типу (HSV-1) та ХА, використовуючи реальні дані (RWD) з США.

У дослідженні типу «випадок-контроль» пацієнти з хворобою Альцгеймера віком ≥50 років, діагностовані у період з 2006 по 2021 рік, були ідентифіковані з бази даних заяв IQVIA PharMetrics Plus. Контрольні групи були зіставлені у співвідношенні 1:1 з суб'єктами з хворобою Альцгеймера за віком, статтю, регіоном, роком внесення до бази даних та кількістю звернень до лікаря.

Дослідження включало 344 628 пар хворих на ХА. В анамнезі діагноз HSV-1 був присутній у 1507 (0,44%) пацієнтів з ХА порівняно з 823 (0,24%) пацієнтами контрольної групи. Було виявлено, що діагноз HSV-1 пов'язаний з ХА (скоригований ВШ 1,80; 95% ДІ від 1,65 до 1,96). У пацієнтів з HSV-1, які застосовували антигерпетичні препарати, спостерігалася менша ймовірність розвитку ХА порівняно з тими, хто не застосовував такі препарати (скоригований ВР 0,83; 95% ДІ від 0,74 до 0,92).

Результати цього великого дослідження реальних даних вказують на причетність HSV-1 до розвитку хвороби Альцгеймера та підкреслюють, що протигерпетична терапія потенційно захищає від розвитку ХА та пов'язаної з нею деменції.

Хвороба Альцгеймера – це хронічне, прогресуюче нейродегенеративне захворювання, що становить 60–80% усіх випадків деменції. Без втручань, що змінюють перебіг хвороби, її поширеність продовжуватиме зростати на тлі старіння населення. Сукупні витрати на ХА в США у 2020 році сягнули 305 мільярдів доларів.

Накопичуються дані, що вказують на інфекційний компонент у патогенезі ХА, зокрема, на роль вірусу простого герпесу 1 типу (HSV-1). HSV-1 інфікує понад дві третини населення віком до 50 років. У більшості випадків інфекція протікає безсимптомно, однак HSV-1 може викликати періодичні реактивації та встановлює латентну форму в трійчастих гангліях. Експериментальні дані демонструють, що HSV-1 може індукувати утворення β-амілоїду (Aβ) та τ-білків, характерних для ХА.

Було використано базу даних, що охоплює понад 215 мільйонів застрахованих пацієнтів у США з 2006 року. Визначення випадків здійснювалося на основі діагнозів за МКХ та призначенням препаратів, специфічних для ХА або деменції, асоційованої з нею (ADRD).

Перегляньте записи:

Пацієнти з ХА або ADRD були зіставлені у співвідношенні 1:1 з контрольними особами без неврологічних розладів за основними демографічними характеристиками. Статистичний аналіз включав умовну логістичну регресію та модель пропорційних ризиків Кокса у підгрупі пацієнтів з HSV-1, де також враховувалося застосування противірусних препаратів.

Діагноз HSV-1 був значно частіше виявлений серед пацієнтів із ХА порівняно з контрольною групою (0,44% проти 0,24%). Скориговане відношення шансів становило 1,80 (95% ДІ: 1,65–1,96). Найвищий ризик спостерігався у віковій групі 75+ років (ВШ 2,10).

У підгрупі з 2330 осіб із діагнозом HSV-1, ті, хто приймав противірусні препарати, мали нижчий ризик розвитку ХА (скориговане ВР 0,83; 95% ДІ: 0,74–0,92). Аналіз кривих Каплана-Мейєра підтвердив статистично значущу різницю у кумулятивному ризику.

Подібні асоціації було виявлено і для вірусу простого герпесу 2 типу (HSV-2) та вірусу вітряної віспи (VZV), тоді як для цитомегаловірусу (CMV) статистично значущих відмінностей не спостерігалося.

Механізми впливу HSV-1 на розвиток ХА можуть бути пов’язані з хронічним нейрозапаленням, активацією глікогенсинтази кінази 3, відкладенням Aβ як антимікробного пептиду, а також із генетичною схильністю (наявність алеля ApoE ε4). HSV-1 ДНК виявлено в амілоїдних бляшках in vivo.

Перегляньте запис:

Попри деякі суперечності з попередніми дослідженнями, зокрема Young-Xu et al., дане дослідження за рахунок дизайну «випадок-контроль» забезпечило кращу збалансованість груп та більшу валідність порівнянь. Крім того, підтверджено зв’язок між застосуванням противірусних препаратів і зменшенням ризику деменції.

Дослідження не охоплює безсимптомні випадки HSV-1, що не були зареєстровані клінічно. Можливі перехресні діагнози HSV-1 та HSV-2. Недостатнє представлення осіб старше 65 років через обмеження бази IQVIA. Наявна можлива помилка класифікації випадків ХА.

Було виявлено значущий зв'язок між HSV-1 та хворобою Альцгеймера, особливо в пацієнтів старших вікових груп. Протигерпетичні препарати асоціювалися зі зниженим ризиком ХА, що підтверджує гіпотезу про можливу роль вірусних інфекцій у патогенезі деменції. Необхідні подальші дослідження для з’ясування патофізіологічних механізмів і потенційного використання противірусної терапії в стратегії профілактики ХА.

ДЖЕРЕЛО: Bmjopen

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.