Справу закрито? Дослідження заперечує існування таємничого неврологічного синдрому

Синдром невідомої неврологічної природи, що викликав тривогу в канадській провінції Нью-Брансвік з 2019 року, не має під собою доказової основи як окрема хвороба. До такого висновку дійшли автори перехресного дослідження, опублікованого 7 травня 2025 року в журналі JAMA Neurology. За словами головного автора, професора неврології Університету Торонто Ентоні Ланга, ситуація є «ідеальним штормом неправильного діагностування, недоліків документації та дезінформації».

Дослідження проаналізувало 222 випадки, зареєстровані органами охорони здоров’я провінції, та не виявило жодних ознак існування невідомого патологічного процесу. Натомість усі обстежені пацієнти мали діагностовані неврологічні захворювання, які потребують належного міждисциплінарного супроводу, зокрема: хворобу Альцгеймера, хворобу Паркінсона, прогресуючий над’ядерний параліч, наслідки черепно-мозкової травми, постконтузійні синдроми та функціональні неврологічні розлади.

У межах дослідження, 25 випадків були відібрані для повторної оцінки. Це включало 14 живих пацієнтів і 11 розтинів померлих. У пацієнтів було проведено нейрокогнітивну оцінку, електрофізіологію, ЕЕГ, візуалізаційні методи, включно з ПЕТ-скануванням та транспортером дофаміну. Розтини супроводжувались повною гістопатологією в рамках канадської системи нагляду за пріонними захворюваннями. Автори підкреслюють, що значна частина попередніх діагнозів була встановлена неточно через хибне тлумачення клінічних симптомів (міоклонус, атаксія) та перенадмірне покладання на допоміжні методи без підтвердження результатів.

Попри це, дослідження викликало суперечки. Першим про можливий новий синдром заявив ще у 2020 році лікар клініки в Монктоні Алієр Марреро. Він спостерігав за пацієнтами в межах міждисциплінарної клініки нейродегенеративних захворювань, створеної для реагування на зростання випадків. Після звільнення у 2022 році він продовжив спостереження за частиною пацієнтів в іншому закладі та заявив про понад 500 випадків, які, на його думку, пов’язані з можливим синдромом невідомого походження. Він не погодився з висновками JAMA і вказав на недостатню кількість обстежених пацієнтів, ймовірну упередженість вибірки та брак прозорості з боку команди дослідників.

Ситуація набрала політичного розголосу: після виборів у 2024 році новий уряд відновив розслідування. Головний лікар провінції Ів Леже наголосив, що незалежне розслідування триває і має підтримку Агентства громадського здоров’я Канади. Прем’єр-міністр Нью-Брансвіка Сьюзан Холт зазначила, що поки існує надто багато відкритих питань, щоб закрити справу остаточно. Планується не лише повторне тестування пацієнтів, але й екологічне дослідження можливих факторів ризику: зразків води, ґрунту, повітря та харчових продуктів.

Втім, чимало науковців, не залучених до дослідження, підтримали висновки JAMA. Наприклад, докторка Конні Маррас з Університету Торонто зазначила, що немає достатніх доказів існування кластеру, який би виправдовував гіпотезу про єдину етіологію. Вона також додала, що перш ніж висувати гіпотези про токсичні чи екологічні причини, необхідно чітко довести наявність об’єднуючого патерну.

Своєю чергою, професор Майкл Окун, невролог і директор інституту неврологічних захворювань у США, у коментарі підкреслив, що ситуація демонструє критичну важливість об'єктивності, системного збору даних та повторної оцінки діагнозів у випадках невідомої етіології. Він наголосив на важливості другого погляду, міждисциплінарного підходу та відмови від когнітивних упереджень у діагностичному процесі.

Таким чином, дослідження не лише поставило під сумнів існування "загадкового синдрому", а й викликало глибоку дискусію про якість діагностики, прозорість даних та комунікацію з пацієнтами в епоху інформаційної чутливості. Чи є це остаточним словом у справі — покаже лише час і подальші незалежні перевірки.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.