Подвійний діабет: тиха загроза, що ховається у пацієнтів із діабетом 1 типу

Пацієнти з діабетом 1 типу (T1D) зазвичай асоціюються з абсолютною недостатністю інсуліну, що вимагає постійної інсулінотерапії. Проте у деяких із них, особливо при наявності таких факторів ризику, як ожиріння та гіпертонія, може розвинутися інсулінорезистентність, яка є характерною рисою діабету 2 типу (T2D). Цей стан називають подвійним діабетом (double diabetes), і він може суттєво ускладнити лікування.

Подвійний діабет: що це таке?

За словами доктора Томаса Хаака, головного лікаря діабетичного центру Бад-Мергентхайм у Німеччині, приблизно 25% пацієнтів із T1D мають метаболічний синдром, що є маркером подвійного діабету. Ця група пацієнтів має вищий ризик серцево-судинних ускладнень, включно з ішемічною хворобою серця, інсультом, діабетичною стопою та нефропатією.

Діагностика: як виявити проблему?

Одним із перших маркерів розвитку інсулінорезистентності при T1D є збільшена потреба в інсуліні понад 100 ОД/добу. Для підтвердження діагнозу враховуються такі показники:

• Рівень С-пептиду в крові
• Сімейний анамнез на предмет діабету 2 типу
• Метаболічні параметри:
  • Індекс маси тіла (ІМТ)
  • Окружність талії
  • Рівень тригліцеридів
  • Артеріальний тиск

Згідно з рекомендаціями 2023 S3 DDG, більше половини пацієнтів із T1D мають ІМТ >25, що свідчить про зростання частоти ожиріння серед них, аналогічно до тенденцій у загальній популяції.

Лікування подвійного діабету: підхід наукової спільноти

У звіті Американської діабетичної асоціації (ADA) за 2024 рік виділено три ключові підходи до лікування подвійного діабету:

Зміна способу життя:

• Дієти з високим вмістом клітковини та зниженим споживанням жирів і вуглеводів.
• Короткочасні втручання, такі як "вівсяні дні", коли пацієнт споживає лише овес протягом двох днів.
• Печінкове голодування (12-денна дієта з обмеженням білка).

Фармакотерапія:

• Метформін – ефективний для зниження інсулінорезистентності, хоча і не є стандартним лікуванням для T1D.
• Агоністи рецептора GLP-1 (GLP-1 RA) – допомагають зменшити ожиріння, але потребують обережності через ризик гастроінтестинальних побічних ефектів.

Рекомендуємо переглянути:

Баріатрична хірургія:

• Використовується у пацієнтів із тяжким ожирінням, але потребує ретельного відбору кандидатів.

Попри перспективні результати дослідження DEPICT-1, яке показало, що інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 (SGLT2) можуть зменшувати потребу в інсуліні, вони також підвищують ризик діабетичного кетоацидозу (ДКА). Через це:

• Інгібітори SGLT2 офіційно протипоказані при T1D
• Їхнє використання вимагає додаткових досліджень для оцінки безпеки

Подвійний діабет залишається недостатньо вивченою, але важливою проблемою у веденні пацієнтів із T1D. Виявлення інсулінорезистентності у таких пацієнтів має ключове значення для зниження ризику ускладнень.

Таким чином, лікарі, що працюють із пацієнтами T1D, повинні бути обізнаними щодо подвійного діабету, оскільки це може значно змінити підхід до терапії та контролю захворювання.

ДЖЕРЕЛО: Мedscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.