Ведолізумаб перевершує інфліксимаб як терапія другої лінії для лікування виразкового коліту

Дата публікації: 14.03.2025

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: виразковий коліт, запальні захворювання кишечника, біологічна терапія, ведолізумаб, інфліксимаб

Нове дослідження EFFICACI показало, що у пацієнтів із виразковим колітом (ВК), у яких терапія першої лінії виявилася неефективною, ведолізумаб демонструє кращі результати, ніж інфліксимаб. Дослідження оцінювало ефективність і безпеку двох терапевтичних підходів та було представлене на конгресі European Crohn and Colitis Organization 2025.

Проведено рандомізоване подвійне сліпе дослідження серед пацієнтів із середньо-важким та важким ВК, які не відповідали на терапію антагоністами TNF першої лінії. У дослідженні взяли участь 151 пацієнт із 24 центрів по всій Франції. Пацієнти випадковим чином отримували внутрішньовенне введення 300 мг ведолізумабу або 5 мг/кг інфліксимабу. Первинною кінцевою точкою була клінічна ремісія без застосування стероїдів (оцінка Мейо ≤ 2) на 14-му тижні. Оцінювали також ендоскопічне покращення та рівень побічних ефектів.

Основні результати

  • Клінічної ремісії без стероїдів на 14-му тижні досягли 34,6% пацієнтів у групі ведолізумабу проти 19,2% у групі інфліксимабу (P = 0,033).
  • Ендоскопічну ремісію спостерігали у 19,5% пацієнтів на ведолізумабі проти 8,3% на інфліксимабі (P = 0,0507).
  • Ендоскопічне покращення відзначалося у 46,8% та 29,2% пацієнтів відповідно (P = 0,0273).
  • Не було статистично значущих відмінностей між двома групами у показниках клінічної відповіді або рівнях C-реактивного білка.
  • Пацієнти, які отримували інфліксимаб, частіше відзначали погіршення захворювання та інфузійні реакції.

Обмеження дослідження

Дослідження проводилося лише у Франції, що може обмежувати його узагальнення. Включало тільки пацієнтів, у яких була неефективна підшкірна терапія антагоністами TNF, а не внутрішньовенна. Відсутність стратифікації біомаркерів робить незрозумілим, які пацієнти отримають найбільшу користь від кожної терапії.

Результати дослідження мають важливе клінічне значення, оскільки лікарі часто стикаються з питанням вибору терапії другої лінії після неефективності антагоністів TNF першої лінії. Ведолізумаб показав вищу ефективність у досягненні клінічної ремісії та ендоскопічного покращення, що робить його перспективним варіантом для пацієнтів з ВК.


ДЖЕРЕЛО: Medscape


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Випадки мавпячої віспи в США зростають чер ...
Результати комп’ютерної томографії у паціє ...
Загальна анестезія під час кесаревого розт ...
Телемедицина може зменшити кількість повто ...
Диференціально-діагностичні критерії неспе ...
Новини медицини: дані актуальних досліджен ...
Ранняя высокодозовая терапия аторвастатино ...