Ведолізумаб перевершує інфліксимаб як терапія другої лінії для лікування виразкового коліту
Дата публікації: 14.03.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: виразковий коліт, запальні захворювання кишечника, біологічна терапія, ведолізумаб, інфліксимаб
Нове дослідження EFFICACI показало, що у пацієнтів із виразковим колітом (ВК), у яких терапія першої лінії виявилася неефективною, ведолізумаб демонструє кращі результати, ніж інфліксимаб. Дослідження оцінювало ефективність і безпеку двох терапевтичних підходів та було представлене на конгресі European Crohn and Colitis Organization 2025.
Проведено рандомізоване подвійне сліпе дослідження серед пацієнтів із середньо-важким та важким ВК, які не відповідали на терапію антагоністами TNF першої лінії. У дослідженні взяли участь 151 пацієнт із 24 центрів по всій Франції. Пацієнти випадковим чином отримували внутрішньовенне введення 300 мг ведолізумабу або 5 мг/кг інфліксимабу. Первинною кінцевою точкою була клінічна ремісія без застосування стероїдів (оцінка Мейо ≤ 2) на 14-му тижні. Оцінювали також ендоскопічне покращення та рівень побічних ефектів.
Основні результати
- Клінічної ремісії без стероїдів на 14-му тижні досягли 34,6% пацієнтів у групі ведолізумабу проти 19,2% у групі інфліксимабу (P = 0,033).
- Ендоскопічну ремісію спостерігали у 19,5% пацієнтів на ведолізумабі проти 8,3% на інфліксимабі (P = 0,0507).
- Ендоскопічне покращення відзначалося у 46,8% та 29,2% пацієнтів відповідно (P = 0,0273).
- Не було статистично значущих відмінностей між двома групами у показниках клінічної відповіді або рівнях C-реактивного білка.
- Пацієнти, які отримували інфліксимаб, частіше відзначали погіршення захворювання та інфузійні реакції.
Обмеження дослідження
Дослідження проводилося лише у Франції, що може обмежувати його узагальнення. Включало тільки пацієнтів, у яких була неефективна підшкірна терапія антагоністами TNF, а не внутрішньовенна. Відсутність стратифікації біомаркерів робить незрозумілим, які пацієнти отримають найбільшу користь від кожної терапії.
Результати дослідження мають важливе клінічне значення, оскільки лікарі часто стикаються з питанням вибору терапії другої лінії після неефективності антагоністів TNF першої лінії. Ведолізумаб показав вищу ефективність у досягненні клінічної ремісії та ендоскопічного покращення, що робить його перспективним варіантом для пацієнтів з ВК.
ДЖЕРЕЛО: Medscape
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
