Глобальний консенсус щодо рекомендацій з фізичних вправ для здорового довголіття літніх людей

Актуальність здорового довголіття стає все більш важливою на фоні швидкого старіння населення світу. До 2050 року кількість людей віком ≥65 років подвоїться, а тих, кому за 80 — потроїться. Така демографічна трансформація створює виклики для систем охорони здоров’я, що потребують розробки ефективних стратегій підтримки фізичної активності літніх людей. Фізична активність (ФА) розглядається як один з найбільш ефективних способів збереження функціональної здатності, запобігання хронічним захворюванням і покращення якості життя.

Вплив фізичної активності на процеси старіння

Фізична активність відіграє важливу роль у моделюванні біологічного старіння. Регулярні фізичні вправи можуть:

• Уповільнювати розвиток вікових змін у клітинних і молекулярних структурах.
• Покращувати серцево-судинну функцію, м’язову силу та гнучкість.
• Зменшувати ризик розвитку хронічних захворювань, таких як діабет, серцево-судинні патології, остеопороз та нейродегенеративні хвороби.

Дослідження підтверджують, що фізична активність сприяє збереженню когнітивних функцій, підтримує баланс і запобігає падінням, що є критично важливим для літніх людей.

Рекомендації щодо фізичних вправ

Глобальні рекомендації підкреслюють важливість багатокомпонентного підходу до фізичних вправ, що включає:

1. Аеробні вправи: виконання помірних або інтенсивних кардіо-навантажень протягом 150–300 хвилин на тиждень для покращення серцево-судинної витривалості.
2. Силові тренування: вправи з прогресивним опором щонайменше двічі на тиждень для підтримки м’язової маси, сили та щільності кісток.
3. Баланс і координація: вправи, спрямовані на зміцнення рівноваги, з метою запобігання падінням, особливо у людей із зниженою мобільністю.
4. Гнучкість: розтяжка і вправи на підвищення амплітуди рухів у суглобах.

Принципи індивідуалізації програми фізичних вправ

Рекомендації повинні враховувати індивідуальні особливості кожної людини, включаючи:

• Фізичний стан і рівень функціональної здатності.
• Наявність супутніх захворювань.
• Особисті уподобання та мотивацію.
• Середовище виконання вправ (домашні умови, спортзал, відкриті простори).

Перегляньте запис:

Безпека і поступовість

Початкові програми повинні мати низький рівень інтенсивності з поступовим збільшенням навантаження. Особливу увагу слід приділяти безпечному виконанню вправ, включаючи правильну техніку, використання відповідного обладнання та контроль за станом здоров’я під час занять.

Впровадження в систему охорони здоров’я

Для успішного впровадження програм фізичної активності необхідно:

• Навчати медичних працівників щодо важливості фізичних вправ для літніх людей.
• Інтегрувати фізичну активність у плани лікування хронічних захворювань.
• Підтримувати створення інфраструктури, доступної для фізичної активності, включаючи безпечні зони для прогулянок та доступ до спортзалів.

Висновок

Фізична активність є ефективним і доступним засобом покращення здоров’я та якості життя літніх людей. Виконання рекомендованих вправ сприяє збереженню незалежності, зменшує ризик хронічних захворювань та підтримує когнітивну функцію. Інтеграція фізичних вправ у повсякденне життя та систему охорони здоров’я повинна стати пріоритетом для досягнення здорового старіння населення.

ДЖЕРЕЛО: The Journal of nutrition, health and aging

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.