Терапія першої лінії зниження уратів при подагрі

Терапія першої лінії зниження уратів при подагрі є важливим аспектом лікування подагри, і однією з найбільш обговорюваних тем є вибір між інгібіторами ксантиноксидази (XO) та підходом, орієнтованим на механізм гіперурикемії у кожного пацієнта. Американське керівництво з лікування подагри 2020 року рекомендує інгібітори XO як терапію першої лінії для всіх пацієнтів. Однак чи має цей підхід бути універсальним для всіх пацієнтів, чи краще адаптувати терапію залежно від механізму підвищення рівня сечової кислоти, це питання викликає значні дебати.

Ліза Стемп, MBChB, доктор філософії, ревматолог з Університету Отаго в Крайстчерчі, Нова Зеландія, є одним з провідних експертів у цій галузі. Вона стверджує, що інгібітори XO, зокрема алопуринол, повинні бути терапією першої лінії для всіх пацієнтів з подагрою. Вона підкреслює, що інгібітори XO працюють незалежно від причин гіперурикемії та ступеня функції нирок, і їх доступність, низька вартість і простота застосування роблять їх оптимальним вибором для більшості пацієнтів. За словами Стемп, результати досліджень показують, що алопуринол ефективний навіть у пацієнтів з різним рівнем виділення сечової кислоти. Стемп також зазначає, що деякі альтернативи, такі як бензбромарон, можуть бути більш ефективними, але їх вартість і обмежена доступність можуть бути суттєвими бар'єрами.

Фернандо Перес-Руїс, доктор медичних наук і фахівець з подагри з Іспанії, виступає за більш персоналізований підхід. Він вважає, що поєднання терапії з різними механізмами дії може бути кращим для пацієнтів, у яких подагра важко піддається лікуванню. Він аргументує, що комбінована терапія може забезпечити кращі результати, оскільки інгібітори XO не завжди можуть забезпечити достатньо низький рівень уратів, особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок або іншими супутніми патологіями. Перес-Руїс також підкреслює, що деякі дослідження показали, що висока доза алопуринолу не дає значного додаткового ефекту, і в таких випадках може бути доцільно додавати урикозуричні засоби.

Водночас Стемп зазначає, що інгібітори XO можуть бути ефективними навіть при низькому рівні функції нирок, якщо дозу коригувати відповідно до цільових рівнів уратів. Вона наводить приклади з власних досліджень, що підтверджують цю думку. Стемп також зазначає, що доступність ліків є важливим аспектом, особливо в умовах країн з обмеженим доступом до сучасних ліків. Вона стверджує, що алопуринол є одним із найбільш доступних і дешевих препаратів, і його використання має підтримуватись як терапія першої лінії у всьому світі.

З іншого боку, Перес-Руїс висловлює сумніви щодо доцільності використання лише інгібіторів XO при дуже важких формах подагри. Він стверджує, що поєднання фебуксостату з бензбромароном або іншими урикозуричними засобами може бути більш ефективним при лікуванні пацієнтів з важкими формами тофусної подагри, оскільки це дозволяє досягти значно нижчих рівнів уратів у сироватці крові.

Дебати між Стемп і Перес-Руїсом підкреслюють важливість індивідуалізованого підходу до лікування подагри, адже кожен пацієнт має свої особливості метаболізму сечової кислоти. Зокрема, у пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок може бути доцільним використовувати терапію з урахуванням стану їх ниркової функції. Стемп вважає, що наявність простого і доступного препарату, як алопуринол, є важливим фактором, оскільки він дозволяє досягати стабільного зниження рівня сечової кислоти у більшості пацієнтів.

У підсумку, хоча інгібітори XO, як алопуринол і фебуксостат, залишаються основними препаратами першої лінії для більшості пацієнтів з подагрою, існують підстави для обговорення доцільності використання комбінованої терапії при складних випадках захворювання. Лікарі мають враховувати індивідуальні особливості пацієнтів, такі як функція нирок, наявність супутніх захворювань та доступність ліків, що може змінити підхід до лікування подагри.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.