Алірокумаб знижує небезпечний коронарний наліт і стабілізує ураження з високим ризиком

У проривному дослідженні було виявлено, що алірокумаб у поєднанні зі статинами не тільки зменшує коронарний наліт, але й трансформує ураження з високим ризиком у стабільні фенотипи, що захищають серце, пропонуючи нову надію на зменшення ризику майбутніх серцевих подій. У нещодавній статті, опублікованій у журналі JAMA Cardiology, команда європейських дослідників вивчала, чи мають терапії, спрямовані на зниження рівня ліпопротеїнів низької щільності (LDL-C), позитивний вплив на коронарні ураження з розвиненими атеросклеротичними ознаками та чи можуть вони потенційно знижувати ризик майбутніх серцево-судинних подій.

Передумови

Ризик серцево-судинних захворювань, пов'язаних з атеросклерозом, залишається високим, попри значні дослідження в галузі діагностики та лікування. Багато досліджень показали, що легкі атеросклеротичні бляшки в артеріальних сегментах часто залишаються нелікованими під час попередніх серцевих подій, що призводить до гострих атеротромботичних подій через швидке прогресування бляшок. Такі сегменти артерій, які стають нестабільними через швидке прогресування цих бляшок, називаються коронарними ураженнями й відповідальні за збільшення ризику майбутніх серцево-судинних подій. Дослідження показали, що терапії, спрямовані на зниження рівня ліпідів, можуть зменшити вміст ліпідів і загальний тягар атеросклерозу у пацієнтів із коронарними ураженнями.

Дослідження

У цьому дослідженні було проведено аналіз на рівні уражень, використовуючи дані випробування PACMAN-AMI, яке оцінювало вплив алірокумабу — антитіла до ферменту PCSK9 — на атеросклероз у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда. Метою було порівняти зміни атеросклеротичних ознак після введення алірокумабу або плацебо разом із високодозовими статинами. Дослідження залучило 300 пацієнтів, які були випадковим чином розподілені на отримання або алірокумабу, або плацебо. Основною кінцевою точкою було змінення відсотка об'єму атероми за даними інтраваскулярного ультразвуку (IVUS) між початком і 52-тижневим періодом спостереження. Другорядні результати включали зміни у вмісті ліпідного ядра та товщині фіброзної капсули.

Результати

Дослідження показало, що інтенсивна ліпідознижувальна терапія спричинила значне зменшення об’єму атероми в коронарних ураженнях. При поєднанні статинової терапії з алірокумабом мінімальна площа просвіту коронарних уражень значно збільшувалася, а високоризикові бляшки переходили в стабільні фенотипи з низьким вмістом ліпідів. 

Висновки

Дослідження продемонструвало, що додавання алірокумабу до статинової терапії суттєво підвищує стабільність бляшок і знижує ризик у пацієнтів із коронарними ураженнями.

ДЖЕРЕЛО: News Medical

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.