Дві дієти пов'язані з покращенням когнітивних функцій та уповільненням старіння мозку

Дата публікації: 31.07.2024

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: дієта, інсулінорезистентність, інтервальне голодування, здоровий спосіб життя, ІМТ, вага, старіння мозку, когніція

Дієта з інтервальним голодуванням (ІГ) та стандартна дієта здорового способу життя (ЗСЖ), зосереджена на здоровій їжі, обидві призводять до втрати ваги, зменшення інсулінорезистентності (ІР) та уповільнення старіння мозку у літніх людей з надмірною вагою та ІР, показало нове дослідження. Однак жодна з дієт не впливає на біомаркери хвороби Альцгеймера (ХА). Хоча дослідники виявили, що обидві дієти корисні, деякі результати були більш виражені при ІГ.

«Дослідження надає план для оцінки впливу дієтичних втручань на мозок та мотивує подальші дослідження інтервального голодування та безперервних дієт для оптимізації здоров'я мозку», – пишуть дослідники на чолі з доктором Дімітріосом Капогіаннісом, керівником секції людської нейронауки Національного інституту старіння та ад'юнкт-професором неврології Медичної школи Університету Джона Гопкінса. Результати були опубліковані онлайн 19 червня у журналі Cell Metabolism.

Когнітивні результати

Поширеність ІР — зниженої чутливості клітин до інсуліну, що є характерною ознакою цукрового діабету 2 типу — збільшується з віком та ожирінням, що підвищує ризик прискореного старіння мозку, а також ХА та пов’язаних з нею деменцій (ХАПД) у літніх людей з надмірною вагою. Дослідження показують, що здорові дієти сприяють загальному здоров’ю, але неясно, чи покращують вони здоров'я мозку понад загальне покращення здоров'я. Дослідники використовували кілька методів оцінки впливу дієти на здоров'я мозку, включаючи екзосоми нейронів, отримані з периферичної крові (НЕДВ) для вивчення інсулінової сигналізації нейронів; МРТ для дослідження темпів старіння мозку; магнітно-резонансну спектроскопію (МРС) для вимірювання рівня глюкози в мозку, метаболітів та нейротрансмітерів; та НЕДВ і спинномозкову рідину для отримання біомаркерів ХА/ХАПД. Дослідження включало 40 когнітивно здорових учасників з надмірною вагою та ІР, середній вік яких становив 63,2 роки, 60% жінок. Їх середня маса тіла становила 97,1 кг, а середній індекс маси тіла (ІМТ) – 34,4 кг/м². Учасники були випадковим чином призначені на 8 тижнів ІГ або ЗСЖ, яка наголошує на споживанні фруктів, овочів, цільних злаків, нежирних білків та молочних продуктів з низьким вмістом жиру і обмежує додані цукри, насичені жири та натрій. ІГ включала дотримання дієти ЗСЖ протягом 5 днів на тиждень та обмеження калорій до чверті рекомендованої денної норми протягом 2 послідовних днів. Обидві дієти зменшили нейронну ІР та мали порівнянні ефекти в покращенні біомаркерів інсулінової сигналізації в НЕДВ, зниженні рівня глюкози в мозку на МРС та покращенні біомаркерів метаболізму вуглеводів і ліпідів у крові. За допомогою МРТ дослідники також оцінювали вік мозку, показник того, чи мозок виглядає старшим або молодшим за хронологічний вік людини. Вік мозку зменшився на 2,63 роки при ІГ (P = .05) та на 2,42 роки при ЗСЖ (P < .001) у передній поясній звивині та вентромедіальній префронтальній корі. Обидві дієти покращили виконавчі функції та пам’ять, причому учасники на ІГ більше користувалися стратегічним плануванням, перемиканням між двома когнітивно вимогливими завданнями, підказаним відтворенням та іншими аспектами. 

Дослідження, що генерує гіпотези

Біомаркери ХА, включаючи амілоїдний бета 42 (Aβ42), Aβ40 та фосфорильований тау 181 у плазмі не змінилися при жодній з дієт, що дослідники пояснюють короткою тривалістю дослідження. Легкі ланцюги нейрофіламентів збільшилися в обох групах без значущих відмінностей між дієтами. Інші результати показали, що ІМТ знизився на 1,41 кг/м² при ІГ та на 0,80 кг/м² при ЗСЖ, і аналогічний шаблон спостерігався для маси тіла. Об’єм талії зменшився в обох групах без значних відмінностей між дієтами. Експериментальний аналіз показав, що виконавча функція покращилася при ІГ, але не при ЗСЖ у жінок, тоді як у чоловіків вона покращилася при обох дієтах. ІМТ та генотипи аполіпопротеїну Е та SLC16A7 також модулювали вплив дієт. Обидві дієти добре переносилися. Найчастішими побічними ефектами були шлунково-кишкові розлади, які виникали лише при ІГ. Автори відзначили, що результати є попередніми та носять гіпотетичний характер. Обмеженнями дослідження були його коротка тривалість та недостатня потужність для виявлення змін та відмінностей між дієтами, окрім великих та середніх ефектів. Також дослідники не збирали дані про дієтичне споживання, тому не можна виключати порушення дотримання дієт. Однак значне зниження ІМТ, ваги та об’єму талії при обох дієтах свідчить про високе дотримання. Дослідження було підтримане Національним інститутом старіння Національних інститутів здоров'я. Автори не повідомили про наявність конфліктів інтересів.


ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com/



На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Дослідження виявило, як клітинний транспор ...
Реакція на пеніцилін у пацієнтів із тяжкою ...
Запис семінару «Діагностика та спостережен ...
Американская диабетическая ассоциация. Ста ...
Постановка правильного діагнозу за допомог ...
Хронический панкреатит: современные концеп ...
Ознаки передраку: дослідники досліджують п ...