Дослідження показує, що пероральний семаглутид має значну перспективу в покращенні контролю діабету та здоров’я серцево-судинної системи

Дата публікації: 03.06.2024

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: цукровий діабет, семаглутид, коморбідність пацієнтів

Недавнє дослідження Journal of Clinical Medicine досліджує ефективність перорального семаглутиду у пацієнтів з діабетом 2 типу (T2D).

Показання до семаглутиду

Семаглутид, перший пероральний цукрознижувальний засіб для лікування діабету 2 типу, є унікальним агоністом рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1RA), який може контролювати глікемічний індекс і знижувати масу тіла (МТ). На додаток до його ефективності численні клінічні випробування підтвердили профіль безпеки семаглутиду.

Програма PIONEER була проведена для визначення ефективності перорального семаглутиду у пацієнтів на різних стадіях діабету. Залежно від стадії діабету пацієнти отримували або монотерапію, або багаторазові дози пероральних цукрознижуючих засобів. Ґрунтуючись на результатах програми PIONEER, Управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA) підтримало безпеку та ефективність семаглутиду для перорального застосування в 2019 році, після чого було схвалено Європейським агентством з лікарських засобів (EMA) у 2020 році.

Згідно з американськими та європейськими рекомендаціями щодо лікування ЦД2, пероральний семаглутид має сприятливий серцево-судинний ефект і рекомендований пацієнтам із ЦД2, особливо з високим або дуже високим ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ), незалежно від рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c).

Незважаючи на те, що результати дослідження PIONEER були багатообіцяючими, необхідні додаткові дослідження з використанням великої когорти, щоб перевірити ефективність перорального семаглутиду щодо зниження ризику серцево-судинних захворювань. Слід також оцінити схильність лікарів використовувати цей препарат у рутинній клінічній практиці.

Про дослідження

Поточне ретроспективне дослідження було проведено в двох університетських центрах діабету в Італії. Дані були отримані з програмного забезпечення системи електронних карт, створеного італійськими діабетичними амбулаторними клініками для керування історією хвороби пацієнтів.

Ця платформа збирала інформацію про пацієнтів з цукровим діабетом, включаючи масу тіла, рівні HbA1c, окружність талії (ОТ), креатинін сироватки, рівень глюкози в крові, артеріальний тиск, ліпідний профіль, аспартатамінотрансферазу (АСТ), оцінену швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) та інші лабораторні дані тести. Система також надала дані про супутні ліки вибраних пацієнтів.

Під час амбулаторного звернення до клініки пацієнтам призначали пероральний семаглутид. Спочатку пацієнти отримували низьку дозу 3 мг, потім 7 мг, яку згодом збільшили до 14 мг у деяких пацієнтів для подальшого покращення глікемічного індексу. За цими пацієнтами спостерігали протягом шести місяців після початку лікування.

Результати дослідження

У звичайних клінічних умовах у пацієнтів, які отримували початкові пероральні дози семаглутиду, спостерігався субоптимальний метаболічний контроль і коротка тривалість діабету. Однак значне клінічне поліпшення рівня HbA1c і зниження BW були досягнуті після шести місяців лікування. Ці поліпшення спостерігалися в першу чергу у пацієнтів з нещодавно діагностованим діабетом, що свідчить про ефективність перорального семаглутиду на ранніх стадіях захворювання.

Усього 192 пацієнтів із ЦД2 було набрано з вересня 2021 року по грудень 2022 року для оцінки ефективності перорального семаглутиду. Усі учасники були європеоїдної раси, середній вік 67 років.

Приблизно 44% когорти становили жінки. У учасників дослідження діабет діагностували в середньому протягом дев'яти років. Середній рівень глюкози натще та HbA1c становив 146 мг/дл і 7,9% відповідно.

Перед прийомом перорального семаглутиду учасники дослідження вже проходили лікування інгібіторами натрій-глюкозного котранспортера-2 (SGLT2i), базальним або швидкодіючим інсуліном, GLP-1RA, піоглітазоном, метформіном, DPP4i або сульфонілсечовиною для лікування цукрового діабету 2 типу. Протягом періоду дослідження через шість місяців перорального лікування семаглутидом більшість пацієнтів отримували 7 мг семаглутиду, тоді як лише 2% отримували дозу 14 мг.

Порівняно з попередніми дослідженнями, поточне дослідження не спостерігало суттєвої різниці в зниженні HbA1c залежно від статі. Усі учасники продемонстрували порівнянну втрату ваги, що вказує на ефективність перорального семаглутиду у зниженні ваги, незалежно від початкової маси тіла.

Метаболічні переваги цього лікування були підтверджені через значне покращення ліпідного профілю та WC після шести місяців пероральної терапії семаглутидом. Рівні артеріального тиску та мікроальбумінурії також значно покращилися при лікуванні семаглутидом. У сукупності роль перорального семаглутиду в зниженні ожиріння, покращенні метаболічного здоров’я та зниженні глікемічного індексу має цілісний позитивний вплив на ССЗ.

Висновки

Поточне дослідження продемонструвало потенціал перорального семаглутиду щодо підтримки глікемічного індексу та зниження маси тіла. Це лікування також покращило параметри серцево-судинного ризику, такі як ліпідний профіль, рівень артеріального тиску та метаболічний стан.

Клінічне значення пероральної терапії семаглутидом спостерігалося навіть при низькій дозі 7 мг, особливо у пацієнтів, у яких нещодавно діагностовано діабет. Важливо, що пацієнти також продемонстрували толерантність до високої дози 14 мг перорального семаглутиду.


ДЖЕРЕЛО: https://www.news-medical.net/



На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Інгібітори фактора XI: обіцянка справді бе ...
Резюме рекомендаций NGC (2017) «Критерии р ...
Дослідження показує, чому жінки піддаються ...
Запис вебінару «Респіраторна мікоплазмова ...
Немедикаментозне лікування болю в попереку ...
Роль фунгальної сенсибілізації у патогенез ...
Дисфункция щитовидной железы и система гем ...