Деносумаб при остеопорозі асоціюється зі зниженим ризиком діабету порівняно з бісфосфонатами

Дата публікації: 04.05.2023

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: діабет, остеопороз, дослідження, кістки, ризики, деносумаб, бісфосфонати

Антирезорбтивні препарати є найбільш широко використовуваними варіантами лікування остеопорозу. Деносумаб — гуманізоване моноклональне антитіло проти рецепторного активатора ліганду ядерного фактора κ B (RANK) (RANKL) і потужний антирезорбтивний препарат, який пригнічує резорбцію кісткової тканини. Клінічні рекомендації рекомендують деносумаб жінкам у постменопаузі, чоловікам і людям з індукованим глюкокортикоїдами остеопорозом із високим ризиком переломів.

Останні дослідження показують зв’язок між сигнальним шляхом RANKL/RANK та енергетичним метаболізмом. У великому популяційному дослідженні вищі рівні RANKL були пов’язані з чотирикратним підвищенням ризику діабету 2 типу протягом п’ятирічного періоду спостереження. Пониження регуляції передачі сигналів RANKL може покращити метаболізм глюкози як у мишей, так і у людей. У серії мишачих моделей, у яких передача сигналів RANKL пригнічувалася в печінці, чутливість печінки до інсуліну та концентрація глюкози в плазмі були покращені. Блокування передачі сигналу RANKL за допомогою деносумабу може значно знизити циркулюючу дипептидилпептидазу 4 і підвищити рівні глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1). Хоча рандомізоване контрольоване дослідження в популяції з діабетом не проводилося, результати обсерваційного дослідження свідчать про покращення гомеостазу глюкози в учасників із діабетом 2 типу або переддіабетом та статистично значуще зниження глікованого гемоглобіну протягом 12 місяців серед учасників, які отримували деносумаб, порівняно з ті, хто лікується бісфосфонатами або кальцієм плюс вітамін D.

Деталі дослідження

4301 новий користувач деносумабу був зіставлений за шкалою схильності до 21 038 користувачів перорального бісфосфонату та спостерігався в середньому протягом 2,2 року. Рівень захворюваності на цукровий діабет 2 типу серед користувачів деносумабу становив 5,7 на 1000 людино-років, а серед користувачів пероральних бісфосфонатів — 8,3 на 1000 людино-років. Початок застосування деносумабу асоціювався зі зниженим ризиком діабету 2 типу. Учасники з переддіабетом, як виявилося, отримали більше користі від деносумабу порівняно з пероральним бісфосфонатом, особливо хворі з індексом маси тіла ≥30.

Висновки

У цьому популяційному дослідженні використання деносумабу було пов’язане з меншим ризиком розвитку діабету 2 типу порівняно з пероральним застосуванням бісфосфонатів у дорослих з остеопорозом. Це дослідження надає докази на популяційному рівні того, що деносумаб може мати додаткові переваги для метаболізму глюкози порівняно з пероральними бісфосфонатами.


ДЖЕРЕЛО: https://www.bmj.com/


Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Клінічне завдання. Випадок хронічного кашл ...
Дослідження спостерігає швидку імунну відп ...
Лікування рефрактерної ГЕРХ
Ведення хворих з гострою токсико-алергічно ...
П’ять фактів, які треба знати про трансжир ...
Імунна система жінки по-різному функціонує ...
Досягнення нульової цілі щодо малярії