Нова система таргетної доставки терапії до запаленої товстої кишки при виразковому коліті
Дата публікації: 03.11.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: макрофаги, виразковий коліт, запальні захворювання кишечника, інгібітори JAK, кишкове запалення, таргетована доставка, ліпосоми
Системна терапія виразкового коліту може бути ефективною, однак поширення лікарської речовини по всьому організму підвищує ризик небажаних ефектів. Одним із можливих способів вирішення цієї проблеми є таргетована доставка препарату безпосередньо до запаленої слизової оболонки товстої кишки.
У новому доклінічному дослідженні створили пероральну ліпосомну систему для локальної доставки інгібітора JAK до ділянок запалення в товстій кишці. Система містила манітол і покриття з гіалуронової кислоти, які мали забезпечувати стабільність у шлунку, накопичення в запаленій тканині та активніше захоплення макрофагами.
Ефективність підходу перевіряли на мишачій моделі коліту, індукованого декстран-сульфатом натрію. Тварин розподілили на шість експериментальних груп, по 5 мишей у кожній. Одноразове пероральне введення таргетованої форми в дозі 10 мг/кг зменшувало активність коліту та демонструвало ефект, порівнянний або кращий за щоденне введення вільного препарату в тій самій дозі. При цьому загальна кількість активної речовини за курс була приблизно у п’ять разів меншою.
Таргетована система також:
- зменшувала вираженість гістологічного ушкодження слизової;
- частково відновлювала довжину товстої кишки;
- зменшувала збільшення селезінки, пов’язане із системним запаленням;
- знижувала рівні IL-6 та IL-1β у тканині товстої кишки;
- не продемонструвала значущого впливу на TNF-α.
Перегляньте запис:
Окремі експерименти показали, що ліпосомна система переважно накопичувалася саме у запаленій товстій кишці, тоді як вільна лікарська речовина значно ширше розподілялася в печінці, селезінці та нирках.
У дослідах із флуоресцентним маркером накопичення системи в товстій кишці через 24 години було приблизно у 5–8 разів вищим, ніж для вільного маркера. Його концентрація в крові при використанні ліпосомної доставки була приблизно у 4–5 разів нижчою, що підтримує концепцію зменшення системного впливу.
Отримані результати демонструють потенційну можливість концентрувати протизапальну терапію безпосередньо в ураженій товстій кишці, одночасно зменшуючи загальну дозу та системний розподіл активної речовини. Такий підхід теоретично може бути корисним при виразковому коліті, оскільки дозволяє впливати на локальне запалення та потенційно зменшувати ризик системних небажаних ефектів.
Водночас результати не можна переносити безпосередньо на людей. Ефективність оцінювали переважно на мишачій моделі гострого хімічно індукованого коліту, яка не відтворює всі особливості виразкового коліту в людини. Крім того, експериментальні групи були невеликими. Поки також невідомо, якою буде довгострокова безпека такої системи доставки, чи зберігатиметься таргетування при хронічному запаленні та чи справді зменшення системного розподілу знизить частоту клінічно значущих небажаних явищ.
Таким чином, таргетована ліпосомна доставка інгібітора JAK до запаленої товстої кишки зменшила активність експериментального коліту при нижчому сумарному медикаментозному навантаженні та меншому системному розподілі. Підхід є перспективним, але наразі залишається доклінічним і потребує подальших досліджень перед випробуванням у пацієнтів.
ДЖЕРЕЛО: Science
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Затверджено уніфіковані клінічні протоколи ...
Мигдалики як резервуар інфекції: прихована ...
Всесвітній тиждень імунізації
Артрит серед дітей та підлітків віком до 1 ...
Найважливіше із подій квітня
Програма «Доступні ліки» оновилась: які пр ...
