Внутрішньовенна чи інгаляційна анестезія: переваги для післяопераційного відновлення не підтверджені

У пацієнтів віком від 50 років, які перенесли великі некардіологічні операції, повна внутрішньовенна анестезія з інфузією пропофолу не показала суттєвих переваг щодо післяопераційного відновлення, виживаності або частоти ускладнень порівняно з інгаляційною анестезією.

Результати свідчать, що вибір методу підтримуючої анестезії має ґрунтуватися не лише на очікуваних клінічних перевагах, а й на індивідуальних особливостях пацієнта, досвіді анестезіолога, переносимості післяопераційних симптомів і практичних міркуваннях.

Як проводили дослідження

Дослідники провели відкрите рандомізоване клінічне дослідження, у якому порівнювали повну внутрішньовенну анестезію з інгаляційною анестезією у пацієнтів, які проходили великі некардіологічні операції.

До дослідження включили 2508 пацієнтів віком від 50 років. Середній вік учасників становив 67 років. Дослідження проводили у 49 лікарнях Великої Британії з січня 2022 року по квітень 2024 року.

Пацієнтів випадковим чином розподілили на дві групи:

• 1253 пацієнти отримували підтримуючу анестезію інфузією пропофолу;
• 1254 пацієнти отримували інгаляційний леткий анестетик.

Чоловіки становили приблизно 54–56 % учасників. Усі інші аспекти періопераційного ведення залишалися на розсуд клініцистів.

Первинним результатом була кількість днів, коли пацієнт був живий і перебував удома протягом перших 30 днівпісля операції.

Перегляньте запис:

Також оцінювали:

• кількість днів життя та перебування вдома через 90 днів;
• смертність через 30 днів, 90 днів і 6 місяців;
• якість відновлення через 3 дні;
• задоволеність пацієнтів;
• побічні ефекти;
• серйозні ускладнення та інші показники безпеки.

Основні результати

Через 30 днів середня кількість днів життя та перебування вдома становила 22,5 дня у групі інфузії пропофолу та 22,4 дня у групі інгаляційної анестезії. Суттєвої різниці між групами не виявили.

Також не було значущих відмінностей щодо кількості днів життя та перебування вдома через 90 днів, смертності через 30 днів, 90 днів або 6 місяців, а також показників якості відновлення через 3 дні.

Післяопераційні симптоми

У перший день після операції деякі симптоми рідше траплялися у пацієнтів, які отримували інфузію пропофолу, порівняно з інгаляційними препаратами.

Зокрема, у групі пропофолу рідше повідомляли про:

• спрагу: 74 % проти 78 %;
• хрипоту: 48 % проти 54 %;
• нудоту або блювання: 27 % проти 36 %.

Ці відмінності можуть бути важливими для комфорту пацієнта в ранньому післяопераційному періоді, однак вони не супроводжувалися суттєвою різницею у ключових показниках відновлення або виживаності.

Серйозні ускладнення виникли у 12,4 % пацієнтів загалом. Частота таких ускладнень суттєво не відрізнялася між групами.

Було зареєстровано два випадки певного або ймовірного ненавмисного усвідомлення під час анестезії. Обидва випадки сталися у групі інфузії пропофолу.

Практичне значення

Результати дослідження не підтверджують суттєвої переваги повної внутрішньовенної анестезії над інгаляційною анестезією щодо основних післяопераційних результатів у пацієнтів віком від 50 років після великих некардіологічних операцій.

Водночас TIVA з пропофолом може бути пов’язана з меншою частотою деяких ранніх післяопераційних симптомів, зокрема нудоти, блювання, спраги та хрипоти.

Отже, вибір анестетика доцільно індивідуалізувати з урахуванням стану пацієнта, типу операції, ризику післяопераційних симптомів, досвіду клінічної команди та інших організаційних або екологічних факторів.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.