Гіпертензія при гіпертрофічній кардіоміопатії: що повинні знати клініцисти
Дата публікації: 27.07.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, смертність, МРТ серця, кардіометаболічний ризик, гіпертрофічна кардіоміопатія, фіброз міокарда, гадоліній, серцева смертність, LGE
Серед пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією супутня артеріальна гіпертензія асоціювалася з більшим ступенем фіброзу міокарда за даними кардіологічної візуалізації. Також вона була пов’язана з на 32 % вищим ризиком смертності від усіх причин протягом медіанного періоду спостереження, що становив 9 років.
Водночас більший обсяг пізнього контрастування гадолінієм та його локалізація в міжшлуночковій перегородці залишалися незалежними прогностичними факторами смерті незалежно від наявності артеріальної гіпертензії.
Методологія
Дослідники використали дані великого ретроспективного реєстру послідовних пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією, яким проводили МРТ серця у період з 2008 до 2024 року.
Метою було охарактеризувати фенотип, пов’язаний із супутньою артеріальною гіпертензією за даними візуалізації, а також оцінити його зв’язок зі смертністю від усіх причин.
До дослідження включили 2873 пацієнти з гіпертрофічною кардіоміопатією. Середній вік учасників становив 52 роки, 56 % були чоловіками.
Із загальної когорти:
- 796 пацієнтів мали артеріальну гіпертензію;
- 2077 пацієнтів не мали артеріальної гіпертензії.
Для зрівноваження вихідних відмінностей між групами було проведено зіставлення за індексом схильності. У результаті сформували зіставлену когорту з 1550 пацієнтів — по 775 осіб у кожній групі.
Первинним результатом була смертність від усіх причин. Вторинним результатом була серцева смертність. Пацієнтів спостерігали протягом медіанного періоду 9 років.
Дослідники оцінювали біомаркери, отримані за допомогою серцево-судинної магнітно-резонансної томографії, зокрема:
- ступінь пізнього контрастування гадолінієм;
- локалізацію LGE;
- характер LGE.
Метою було визначити прогностичну цінність цих показників у пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією залежно від наявності артеріальної гіпертензії.
Перегляньте запис:
Основні результати
У пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією та супутньою артеріальною гіпертензією спостерігали:
- більший обсяг LGE — 1,1 проти 0,9;
- більшу частку множинних локалізацій LGE — 17 % проти 11 %;
- більшу частку LGE у середній стінці — 35 % проти 28 %.
Для всіх показників значення P ≤ 0,001. Виражених відмінностей у конкретних локалізаціях LGE між групами не виявили.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією річний показник смертності був вищим, ніж у пацієнтів без неї:
- 2,9 % на рік у групі з артеріальною гіпертензією;
- 1,7 % на рік у групі без артеріальної гіпертензії.
Після коригування на вихідні відмінності артеріальна гіпертензія асоціювалася з на 32 % вищим ризиком смертності від усіх причин. Відношення ризиків становило HR 1,32, P = 0,024. Артеріальна гіпертензія у пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією також була пов’язана з підвищенням ризику серцевої смертності на 21 %. Відношення ризиків становило HR 1,21, P = 0,034.
Розширення LGE, що охоплювало понад три сегменти, було пов’язане з вищим ризиком смертності від усіх причин як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і без неї.
Відношення ризиків становило:
- HR 3,99 у пацієнтів з артеріальною гіпертензією;
- HR 4,63 у пацієнтів без артеріальної гіпертензії.
Локалізація LGE у міжшлуночковій перегородці також незалежно прогнозувала смертність в обох групах.
Відношення ризиків становило:
- HR 1,76 у пацієнтів з артеріальною гіпертензією;
- HR 1,48 у пацієнтів без артеріальної гіпертензії.
Для всіх цих показників P < 0,05.
Практичне значення
Автори дослідження зазначають, що отримані результати підтверджують доцільність підходу до стратифікації серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією.
Такий підхід має включати:
- систематичне виявлення підвищеного кардіометаболічного ризику, пов’язаного із супутньою артеріальною гіпертензією;
- уточнення стратифікації ризику шляхом інтеграції даних про наявність артеріальної гіпертензії та біомаркерів LGE, отриманих за допомогою МРТ серця, під час довготривалого спостереження.
ДЖЕРЕЛО: medscape
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Гострі коронарні синдроми 2025: ключові он ...
Від молекули нестероїдного протизапального ...
Прорив у лікуванні астми та ХОЗЛ: новий пі ...
Вплив хронічного системного запалення може ...
Серед допоміжних компонентів ліків випадко ...
Одноразове введення ДНК забезпечило тривал ...


