Нові біомаркери дозволяють виявляти пацієнтів з травмами, які перебувають у групі ризику розвитку хронічних важких захворювань

У новому дослідженні, вчені виявили біомаркери особливого імунного профілю, які можуть допомогти визначати пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку хронічного критичного стану після травматичного ушкодження. Йдеться про пацієнтів, госпіталізованих до відділення інтенсивної терапії після тяжкої травми.

Виявлення осіб із високим ризиком хронічного критичного стану може допомогти лікарям раніше обирати індивідуалізовану тактику лікування, скорочувати тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії та покращувати результати лікування.

Що таке хронічний критичний стан

Хронічний критичний стан — це стан, за якого пацієнт після тяжкого ушкодження або критичної хвороби потребує тривалого лікування у відділенні інтенсивної терапії.

У цьому дослідженні до такої групи відносили пацієнтів, які залишалися у відділенні інтенсивної терапії понад 14 днів. Тяжкі травматичні ушкодження, зокрема після автокатастроф або падінь, можуть спричиняти значні зміни в імунній системі.

Такі зміни здатні призводити до:

• імунної дисфункції;
• органної дисфункції;
• повторних інфекцій;
• тривалого перебування у відділенні інтенсивної терапії.

Новий погляд на імунні зміни після травми

Тривалий час вважалося, що імунні порушення у пацієнтів із тяжкими травмами переважно пов’язані з недостатньою активністю імунної системи. Особливу увагу приділяли інтерферону-гамма (IFN-γ) — цитокіну, який бере участь у регуляції імунної відповіді.

Однак нові дані свідчать, що у частини пацієнтів із хронічним критичним станом може йтися не лише про імунне виснаження, а про гіперактивну, незбалансовану та неправильно спрямовану імунну реакцію.

Перегляньте запис:

Які імунні маркери виявили дослідники

Дослідження показало, що у пацієнтів із хронічним критичним станом спостерігалася підвищена кількість окремих імунних клітин та запальних цитокінів.

Зокрема, були виявлені:

• підвищена кількість нейтрофілів;
• збільшення кількості Th17-клітин;
• підвищений рівень інтерферону-гамма (IFN-γ);
• підвищений рівень інтерлейкіну-17A (IL-17A).

Ці маркери вказують на те, що імунна система може формувати надмірну або незбалансовану відповідь. Такий імунний профіль суттєво відрізнявся від профілю пацієнтів із травмами, які одужували протягом перших 14 днів.

Значення IL-17A

Одним із найбільш інформативних маркерів виявився IL-17A. Саме він найкраще відрізняв пацієнтів із хронічним критичним станом від пацієнтів із швидшим або проміжним одужанням.

У частини пацієнтів із хронічним критичним станом рівень IL-17A був підвищеним уже на перший день перебування у відділенні інтенсивної терапії. Це може свідчити про дуже ранній початок імунної дисрегуляції після травматичного ушкодження.

Перегляньте запис:

Як проводилося дослідження

Щоб з’ясувати, які імунні особливості пов’язані з розвитком хронічного критичного стану, дослідники збирали зразки крові у пацієнтів із тупими або проникними травмами, госпіталізованих до відділення інтенсивної терапії.

Зразки брали на:

• 4-й день;
• 7-й день;
• 10-й день;
• 14-й день;
• 28-й день перебування у відділенні інтенсивної терапії;
• або до моменту виписки.

Пацієнтів розподілили на групи залежно від тривалості перебування у відділенні інтенсивної терапії.

Групи пацієнтів

У дослідженні виділили три основні групи:

• пацієнти зі швидким одужанням, які були виписані протягом 7 днів;
• пацієнти з проміжним одужанням, які були виписані на 7–14-й день;
• пацієнти з хронічним критичним станом, які перебували у відділенні інтенсивної терапії понад 14 днів.

Дослідники порівнювали зразки крові між цими групами, щоб визначити імунні відмінності, які можуть пояснювати, чому лише у частини пацієнтів після травми розвивається хронічний критичний стан. За даними дослідження, такий стан формується приблизно у 20 % пацієнтів із травмами.

Чому результати важливі

Отримані дані можуть допомогти швидше виявляти пацієнтів із травмами, які мають підвищений ризик тривалого критичного перебігу. Якщо імунний профіль можна буде визначати на ранньому етапі госпіталізації, це відкриє можливість для більш персоналізованого лікування.

Потенційно це може допомогти:

• раніше виявляти пацієнтів високого ризику;
• краще прогнозувати перебіг після тяжкої травми;
• індивідуалізувати лікування у відділенні інтенсивної терапії;
• зменшити ризик ускладнень;
• скоротити тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії.

Подальші дослідження

Дослідники планують продовжити вивчення імунних механізмів, які лежать в основі хронічного критичного стану.

Особливу увагу приділятимуть тому, як саме гіперактивна або незбалансована імунна відповідь після травми сприяє тривалій органній дисфункції, повторним інфекціям і затяжному перебігу критичного стану.

Висновок

Дослідження показало, що у пацієнтів із хронічним критичним станом після тяжкої травми формується специфічний імунний профіль, який відрізняється від профілю пацієнтів із швидшим одужанням. Ключовими ознаками цього профілю є підвищення рівнів IL-17A, IFN-γ, збільшення кількості нейтрофілів і Th17-клітин.

Ці біомаркери можуть стати основою для майбутніх тестів, які допоможуть раніше визначати пацієнтів із підвищеним ризиком хронічного критичного стану та обирати більш індивідуалізовану тактику лікування.

ДЖЕРЕЛО: news-medical

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.