Як знайти фасилітатора групи рівних — і чому це важливо вже сьогодні?

Наказом МОЗ України від 16.04.2025 № 650 затверджено новий Порядок проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я. Відповідно до Додатку 6 цього порядку, за участь у заходах групи рівних нараховується 2 бали БПР (безперервного професійного розвитку) за кожну зустріч.

Групи рівних (peer groups) — це форма навчання за принципом «рівний навчає рівного», коли медичні працівники обговорюють професійні питання і діляться досвідом для підвищення кваліфікації. (Детальніше про групи рівних — на освітній платформі MedEdu ) Подібні групи успішно функціонують у низці європейських країн: Австрії, Бельгії, Данії, Німеччині, Ірландії, Нідерландах, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великій Британії. Зокрема, у Швейцарії участь у групах рівних є обов’язковою умовою для БПР лікарів.

У червні 2025 року ініціативі «груп рівних» в Україні виповнюється п’ять років. Протягом цього часу сотні медичних працівників по всій країні добровільно обирають навчатися разом з колегами, підтримувати одне одного та спільно шукати відповіді на професійні питання – щоб медична допомога ставала якіснішою і людянішою.

Наказ МОЗ України від 08.05.2025 № 781 (далі – Наказ №781) затвердив Положення про групи рівних – перший нормативний документ, що визначає засади функціонування таких груп. За цим положенням заходи групи рівних мають проводитися на регулярній основі, але не рідше ніж шість разів на рік. Відтак медичний працівник може отримати до 12 балів БПР на рік лише за участь у шести зустрічах групи рівних.

Керівники закладів охорони здоров’я зацікавлені у створенні для персоналу комфортних умов підвищення кваліфікації без відриву від роботи. Організацію і проведення заходів групи рівних у закладі здійснює спеціально підготовлений працівник – фасилітатор групи рівних.

Важливою умовою успішного функціонування груп рівних є тісна співпраця адміністрації закладу та фасилітатора. За словами Наталії Червінської – сімейної лікарки, фасилітаторки груп рівних Нетішинського ЦПМСД – для вдалого старту такої групи «важливо отримати від керівництва “зелене світло”». (Історія успішного впровадження груп рівних у Нетішині — на сайті МОЗ України.)

Головним завданням керівництва медичного закладу у впровадженні груп рівних є знайти відповідного фасилітатора. Усі інші організаційні кроки фасилітатор бере на себе: готує проект внутрішнього наказу про створення групи, розробляє положення про групу рівних, організовує зустрічі та оформлює сертифікати учасникам. (Докладніше про алгоритм організації груп рівних – у статті «Безперервний професійний розвиток: як організувати навчання працівників охорони здоров’я у групах рівних» на порталі MedPlatforma.)

Типові помилки при впровадженні груп рівних

На практиці іноді доходить до абсурду: трапляються такі ситуації, коли:

• В соціальній мережі опубліковано скаргу: «Нам потрібно організувати групи рівності. Якщо відверто, не горю бажанням, але змушують. Мені сьогодні наш директор наказав організувати. Ще й назва дурна така — фаслоаматор».
• Керівник закладу викликає фасилітаторку групи рівних для лікарів і зобов’язує її паралельно організувати групу рівних для медичних сестер. Аргумент: «Якщо ти з лікарями можеш, то з медичними сестрами простіше провести».
• Інший керівник оголошує фасилітаторці, що та відтепер, у зв’язку з появою наказу, повинна всіх 50 медичних сестер закладу об’єднати в одну «групу рівноправних».
• Деякі керівники інших закладів телефонують досвідченим фасилітаторам з проханням терміново допомогти «зробити» фасилітаторів у себе (тобто негайно призначити і підготувати таких фахівців).
• Департамент охорони здоров’я видає розпорядження створити групи рівних у всіх підпорядкованих закладах, і до визначеної дати вимагає відзвітувати, скільки груп уже сформовано.

Щоб уникнути подібних помилок, варто розглянути ключові питання щодо правильного впровадження груп рівних.

Чому не фаслоаматор?

Термін «фасилітатор» походить від англ. facilitator (лат. facilis — «легкий, зручний») і означає людину, яка володіє спеціальними навичками та методами для ефективної роботи з групою. Фасилітація – це організація групової роботи для планування спільних дій, розв’язання проблем, аналізу результатів (ретроспективи), досягнення консенсусу тощо.

Неможливо просто призначити будь-кого фасилітатором або додати людині такі обов’язки наказом. Фасилітатор груп рівних має не лише мати належні організаторські здібності – він/вона повинні пройти спеціальну підготовку, розуміти, що таке групи рівних, і головне – виявляти особисте бажання організовувати заходи БПР у цьому форматі.В Україні вже підготовлено цілу команду фасилітаторів груп рівних – медичних працівників, які пройшли навчання та допомагають колегам організовувати такі групи на місцях. Це стало можливим за підтримки Україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти (MED)» та проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Перелік сертифікованих фасилітаторів різних спеціальностей (для лікарів, медичних сестер, освітян тощо) та їхні контакти оприлюднено на онлайн-Карті фасилітаторів (MedEdu).

Чому, якщо можна для лікарів, не легше для медичних сестер?

Група рівних – це навчальний захід за принципом «рівний – рівному», який об’єднує працівників охорони здоров’я одного фахового рівня. Інакше кажучи, учасники групи мають бути рівними за посадою чи спеціальністю.

Відповідно до вимог Наказу №781, посада і спеціальність фасилітатора повинні відповідати посаді/спеціальностям учасників групи. Тому групи рівних формуються окремо для лікарів, окремо для медичних сестер (братів) та окремо для інших категорій працівників (зокрема, для керівників закладів охорони здоров’я). Наказ №781 не забороняє створювати й інші однорідні групи: наприклад, можна організувати групу рівних для лаборантів, якщо фасилітатор має спеціальність лаборанта.

Чому всіх не можна зробити рівними?

Наказ №781 також обмежує максимальний розмір однієї групи: «максимальна кількість учасників групи не має перевищувати 25 осіб». Водночас дозволено створювати на базі одного закладу декілька груп рівних (наприклад, за різними професійними напрямами чи спеціальностями).

Отже, якщо в закладі є багато охочих долучитися, їх не слід зводити в одну надто велику групу. Для прикладу, якщо всі 50 медичних сестер установи бажають стати учасниками групи рівних, доцільно організувати дві окремі групи (приблизно по 25 осіб у кожній). Зрозуміло, для цього потрібно підготувати ще одного фасилітатора для другої групи.

Також рекомендуємо відвідати розділ Протоколи,
що містить адаптовані для системи охорони здоров’я України
клінічні настанови та протоколи, що слугують доказовою основою для ефективного лікування.

Що робити, якщо в закладі немає власного фасилітатора?

Чинне положення (Наказ №781) дозволяє залучити фасилітатора «зі сторони». У самому наказі зазначено: «Фасилітатором може бути працівник суб’єкта господарювання, на базі якого функціонує група рівних, або працівник сфери охорони здоров’я, який не є працівником такого суб’єкта господарювання та залучається цим суб’єктом господарювання на підставі договору, укладеного відповідно до актів цивільного законодавства». Тобто адміністрація медичного закладу, яка хоче започаткувати у себе групу рівних, може запросити фасилітатора з іншого закладу на договірних засадах.

Більш того, тим самим наказом передбачено, що медичний працівник має право бути учасником групи рівних не тільки за місцем своєї роботи, а й на базі іншого закладу охорони здоров’я – за умови, що в тій групі є вільні місця (це визначає фасилітатор групи). Іншими словами, лікар, медична сестра чи навіть керівник закладу можуть брати участь у зустрічах групи рівних, яка діє на базі іншої установи.

Контакти фасилітаторів, до яких можна звернутися для проведення груп рівних (або до груп яких можна долучитися), доступні на згаданій Карті фасилітаторів (MedEdu).

Чому не можна «добровільно-примусово» організовувати групи рівних?

Одне з ключових завдань заходів у форматі груп рівних (згідно з Наказом №781) – формування довірливих професійних відносин між медичними працівниками. Досягти цього можливо лише за умови щирого бажання як фасилітатора, так і кожного з учасників групи.

Спільнота фасилітаторів груп рівних в Україні – це надзвичайно вмотивовані професіонали. Чимало з них почали впроваджувати такі групи у своїх закладах з власної ініціативи, інколи без жодної підтримки адміністрації (у кращому разі за принципом: «хочеш щось робити – роби»). Фасилітатори безоплатно беруть на себе додаткову роботу: знаходять у колективах однодумців і організовують регулярні навчальні зустрічі. При цьому вони і самі постійно навчаються та розвиваються – нерідко у вихідні відвідують професійні нетворкінги, читають фахову й художню літературу, займаються самовдосконаленням. Не дивно, що майже на кожній медичній конференції чи тренінгу можна зустріти когось із фасилітаторів груп рівних.

Спільнота фасилітаторів завжди відкрита до спілкування і рада кожному новому фасилітатору та учаснику. Водночас ініціатива груп рівних ґрунтується на добровільності – нікого не можна «добровільно-примусово» зробити фасилітатором або змусити відвідувати групу рівних, навіть на підставі наказу МОЗ.

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.