Профілактика психоемоційного вигорання медичних працівників: нові підходи згідно з Методичними рекомендаціями МОЗ України (Наказ №923 від 4.06.2025 р.)

Медична професія — одна з найбільш емоційно виснажливих. Робота в умовах хронічного стресу, обмежених ресурсів, високої відповідальності та частої взаємодії з людськими стражданнями веде до поступового виснаження психічних резервів. Це може призвести до професійного вигорання — синдрому, що включає емоційне виснаження, деперсоналізацію та зниження професійної ефективності.

У червні 2025 року МОЗ України затвердило Методичні рекомендації щодо профілактики психоемоційного вигорання медичних працівників, що стали важливим кроком у впровадженні системного підходу до охорони психічного здоров’я у сфері охорони здоров’я.

Ключові поняття

Професійне вигорання

Це не психіатричний діагноз, але серйозне функціональне порушення, що впливає як на добробут медичного працівника, так і на безпеку пацієнтів. Формується як відповідь на хронічний робочий стрес і характеризується:

• емоційним виснаженням;
• цинізмом або деперсоналізацією;
• зниженням відчуття професійної реалізації.

Перегляньте запис:

Супутні явища

• Втома співпереживання — емоційне виснаження, що виникає внаслідок надмірної емпатії;
• Вторинна травматизація — психоемоційна реакція на багаторазовий контакт із травматичним досвідом інших;
• Моральне виснаження — порушення внутрішнього етичного компасу, яке виникає, коли необхідно діяти всупереч власним переконанням;
• Когнітивна дезорганізація — зниження концентрації, уваги, уповільнене мислення, що ускладнює прийняття рішень.

Причини розвитку вигорання

Організаційні чинники

• Хронічне перевантаження, тривалі зміни та нічні чергування;
• Дефіцит ресурсів і персоналу;
• Низький рівень автономії;
• Відсутність підтримки й неефективне керівництво.

Психоемоційні навантаження

• Висока відповідальність за життя пацієнтів;
• Емоційна залученість у страждання пацієнтів та їхніх родин;
• Повторний досвід тяжких клінічних випадків.

Етичні дилеми та екзистенційні виклики

• Робота в умовах війни, критичний дефіцит ресурсів;
• Свідчення страждань, на які неможливо вплинути;
• Почуття безсилля перед невідворотною смертю.

За моделлю Pines, синдром вигоряння проходить п’ять послідовних фаз

Таблиця 1. Стадії розвитку професійного вигорання

Профілактичні підходи

Первинна профілактика

Мета — попередження розвитку вигорання:

• Формування культури турботи про психічне здоров’я;
• Оптимізація графіків, чітке розмежування обов’язків;
• Навчання навичоксаморегуляції та управління стресом;
• Впровадження гігієни праці (перерви, контроль навантаження).

Вторинна профілактика

Мета — раннє виявлення перших ознак виснаження:

• Моніторинг психологічного стану (анонімні опитування, скринінги);
• Підтримка працівників з груп ризику;
• Регулярні супервізії, інтервізії, командні зустрічі.

Третинна профілактика

Мета — допомога при вираженому вигоранні:

• Індивідуальна психотерапія;
• Медична допомога у разі супутніх психосоматичних симптомів;
• Можливість тимчасової зміни умов праці або графіка;
• Реабілітаційні заходи.

Супервізія та інтервізія — як дієві інструменти підтримки

• Супервізія: індивідуальна або групова зустріч із досвідченим фахівцем, під час якої обговорюються складні клінічні та емоційні ситуації.
• Інтервізія: формат рівноправної дискусії колег одного фахового рівня, спрямований на спільне розв'язання проблем, зниження напруги та професійне зростання.

Групи підвищеного ризику

Особливої уваги потребують медичні працівники, які працюють:

• у відділеннях інтенсивної терапії, екстреної допомоги;
• у психіатричних та паліативних службах;
• з військовими та в умовах бойових дій;
• у ситуаціях хронічного дефіциту персоналу та ресурсів.

Перегляньте запис:

Поради для самодопомоги медпрацівникам

• Регулярно відстежуйте свій психоемоційний стан.
• Не ігноруйте перші сигнали виснаження.
• Встановлюйте чіткі межі між роботою і особистим життям.
• Дозволяйте собі відпочинок без почуття провини.
• Шукайте підтримки серед колег і не бійтеся звертатися за допомогою.

Висновок

Професійне вигорання не є слабкістю — це природна реакція організму на тривалий стрес без належного відновлення. Нові Методичні рекомендації МОЗ України є нагальною відповіддю на запит системної підтримки для медичних працівників. Їх впровадження на практиці здатне не лише зберегти професійне здоров’я лікарів, а й підвищити якість медичної допомоги в цілому.

Піклуймося про тих, хто щодня піклується про інших.

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.