Новий наказ МОЗ: Уніфіковані клінічні протоколи для лікування ускладнень цирозу печінки
Дата публікації: 14.10.2024
Автори: Редакція платформи «Аксемедін» , Міністерство охорони здоров'я України
Ключові слова: діагностика, профілактика, цироз печінки, первинна медична допомога, МОЗ, гепаторенальний синдром, спеціалізована допомога
10 жовтня 2024 року Міністерство охорони здоров'я України видало наказ № 1734, яким затверджено Уніфіковані клінічні протоколи первинної та спеціалізованої медичної допомоги для двох важливих медичних станів: "Ускладнення цирозу печінки: гепаторенальний синдром" та "Цироз печінки компенсований". Ці протоколи розроблені на основі сучасних міжнародних рекомендацій, зокрема Європейської асоціації з дослідження печінки, та на засадах доказової медицини, що відповідає наказу МОЗ № 751 від 2012 року
Перегляньте записи:
Ключові моменти наказу
Цироз печінки залишається однією з провідних причин смертності, пов'язаної із захворюваннями печінки. У нових протоколах акцентується увага на важливості ранньої діагностики та профілактики ускладнень компенсованого цирозу, таких як портальна гіпертензія та гепаторенальний синдром.
Рання діагностика: За допомогою неінвазивних методів, таких як еластографія печінки та лабораторні тести, лікарі мають ідентифікувати пацієнтів на стадії компенсованого цирозу для своєчасного лікування.
Профілактика: Основні зусилля спрямовані на корекцію способу життя (відмова від алкоголю, контроль маси тіла) та лікування первинних захворювань (гепатити, алкогольна хвороба печінки).
Моніторинг: Пацієнтам рекомендується щорічне обстеження жорсткості печінки (LSM), а також контроль ризику клінічно значущої портальної гіпертензії (КЗПГ)
Перегляньте записи:
Гепаторенальний синдром (ГРС) є діагнозом виключення, і встановлення діагнозу потребує ретельної диференційної діагностики, виключаючи інші причини ниркової недостатності.
Визначають два типи ГРС: ГРС-ГПН (із гострим пошкодженням нирок) і ГРС-не-ГПН (без гострого пошкодження нирок). Лікування залежить від типу ГРС.
Основними терапевтичними підходами є призначення вазоконстрикторів (терліпресин, норепінефрин) та альбуміну. Найкращим варіантом є трансплантація печінки, але в разі неможливості трансплантації застосовуються медикаментозні методи.
Основні положення протоколів:
- Профілактика:
- Пацієнти з хронічними захворюваннями печінки повинні бути ретельно обстежені на предмет розвитку ускладнень, зокрема гепаторенального синдрому.
- Лікарі мають уникати нефротоксичних препаратів у пацієнтів з цирозом печінки.
- Діагностика:
- Використовуються неінвазивні методи діагностики цирозу (еластографія, лабораторні тести), щоб своєчасно виявити ураження нирок та порушення функції печінки.
- Важливо виключити інші причини ниркової недостатності, включно з бактеріальними інфекціями та дією ліків.
- Лікування:
- Для профілактики ГРС у пацієнтів з асцитом застосовують антибіотики (норфлоксацин), що запобігає бактеріальним інфекціям.
- При ГРС важливо забезпечити адекватне відновлення об'єму циркулюючої рідини, призначення альбуміну та вазоконстрикторів.
Висновок
Затвердження цих клінічних протоколів є важливим кроком для стандартизації надання допомоги пацієнтам із цирозом печінки та його ускладненнями, включаючи гепаторенальний синдром. Використання доказової медицини, своєчасна діагностика та лікування допоможуть знизити рівень смертності та покращити якість життя пацієнтів з цими тяжкими захворюваннями.
ДЖЕРЕЛО: Наказ МОЗ України від 10.10.2024 № 1734.
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.