Шляхи введення антибіотиків: стандарти, накази, рекомендації
Дата публікації: 08.02.2023
Автори: Центр громадського здоров’я МОЗ України
Ключові слова: антибіотики, рекомендації, стандарти, ЦГЗ, накази
Розповідає Ігнат Гаврилов, фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ.
Як гадаєте, що більш охоче обере пацієнт: пігулку чи укол? Як на мене, відповідь очевидна! Але чи дійсно ми можемо піти на зустріч пацієнту та спростити його страждання?
Почнемо з визначень. Шлях введення — це спосіб потрапляння лікарського засобу в організм. Їх існує велике різноманіття, але для антимікробних препаратів їх перелік навмисно обмежений.
Згідно зі стандартом «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» затвердженого наказом №823 МОЗ України від 18 травня 2022 року, шляхи введення антибактеріальних препаратів суворо регламентовані.
У закладах охорони здоров’я, що надають спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, антибактеріальні препарати слід вводити відповідно до інструкції. Існують такі шляхи введення антибактеріальних препаратів:
- пероральний;
- внутрішньовенний;
- внутрішньокістковий;
- інгаляційний (деколи).
Заборонені такі шляхи введення, як інтраартеріальний, ендолімфатичний, внутрішньочеревний, внутрішньом’язовий та безпосередньо в рану.
Про внутрішньом’язовий шлях введення варто згадати коли:
- Єдино можливий шлях згідно з інструкцією.
- Неможливо виконати внутрішньовенний або внутрішньокістковий шлях введення за необхідності надання пацієнтові невідкладної медичної допомоги.
У закладах, що надають первину медичну допомогу, призначення ін’єкційних антибіотиків взагалі заборонено! У випадку потреби їх призначення, пацієнта передають до закладів вторинного або третинного рівня.
Отже, лікар повинен обирати найбільш гуманний метод лікування — пероральні антибіотики. Або ж якнайшвидше переводити з парентерального шляху введення на ентеральний. І попри те, що лікарю може здатися, що фармакотерапія без уколів то «несолідно» та недостатньо ефективно, чисельні дослідження продемонстрували, що не має різниці в ефективності перорального та внутрішньовенного шляхів введення. Потрібно пам’ятати, що пероральне введення антибактеріальних препаратів має такі переваги:
- зниження ризику розвитку катетер-асоційованих інфекцій кровотоку;
- зниження ризику розвитку ускладнень, що пов’язані з інфузією пацієнта;
- зниження вартості лікування пацієнта;
- краще ставлення пацієнтів до лікування;
- зниження ризику інфікування медичних працівників;
- зменшення тривалості госпіталізації пацієнтів.
Тому при виборі шляху введення антибіотика лікарю допомагає Стандарт і ретельна оцінка усіх переваг та недоліків у кожному окремому випадку.