Робота з медичними відходами: нові підходи

Система охорони здоров’я продукує величезну кількість відходів, які можуть бути небезпечними. Неправильне поводження з медичними відходами ставить під загрозу громадське здоров’я як через прямий вплив, так і через загострення екологічної кризи. Адже високий рівень утворення відходів і низькі показники вторинного перероблення призвели до того, що в Україні до 90% медичних відходів потрапляють на сміттєзвалища.

У відповідь на ці виклики МОЗ наказом від 06.09.2022 №1602 (далі — Наказ №1602) внесло зміни до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами.

Ризики, пов’язані з медичними відходами

Медичні відходи несуть ризики хімічних, токсичних, канцерогенних, мута­генних і радіаційних впливів на організм людини, загрожують травматизмом та інфікуванням.

Насамперед відходи системи охорони здоров’я — це джерело потенційно небезпечних мікроорганізмів, які можуть заражати пацієнтів, медичний персонал і загалом населення.

Інфікування через відходи може відбуватися внаслідок:

• пошкодження шкірного покриву, зокрема порізу чи уколу;
• контактування зі шкірою або слизовими оболонками;
• вдихання;
• проковтування.

Також слід згадати про токсичну небезпеку медичних відходів. Заклади охорони здоров’я використовують хімічну та фармацевтичну продукцію, яка може бути:

• їдкою;
• канцерогенною;
• мутагенною;
• репротоксичною;
• подразнювальною;
• сенсибілізувальною;
• легкозаймистою;
• вибухонебезпечною.

В організм людини такі речовини потрапляють через вдихання газу, пари або крапель, прямий контакт зі шкірою або слизовими оболонками, проковтування.

Крім того, небезпеку становить хімічна дезінфекція, яку раніше проводили перед тим, як передати відходи на знешкодження ліцензіатам. Такий підхід ставив під загрозу здоров’я медичного персоналу й працівників транспортних компаній та збільшував забруднення довкілля через спільний вплив медичних відходів та дезінфекційних засобів.

До того як Наказ №1602 набув чинності, єдиним способом знешкодження небезпечних медичних відходів у закладах охорони здоров’я було спалювання. Однак під час спалювання відходів за температур нижче 800°C утворюються:

• соляна кислота;
• діоксини;
• фурани;
• інші токсичні речовини.

Речовини, які утворюються, містяться в самих викидах, у залишковому повітряному попелі та димових газах, що виходять через димохідні труби. Вплив діоксинів, фуранів та інших поліхлорованих біфенілів може мати шкідливі наслідки для здоров’я людей. Ці речовини стійкі, їхні молекули не руйнуються в дов­кіллі й накопичуються в харчовому ланцюзі.

Розв'язувати проблему додаткового забруднення довкілля під час спалювання медичних відходів можуть камери допалювання в інсинераторах. У них утворювані гази підлягають піролізу за температури понад 1100°C.

Підхід із застосуванням камери допалювання в інсинераторах — наразі єдиний дозволений чинним законодавством України.

Однак небезпечні медичні відходи не завжди потрапляють на інсинерацію. Значна їхня частина опиняється на полігонах і несанкціонованих звалищах. Усе через безвідповідальний підхід закладів охорони здоров’я до поводження з відходами, неналежний стан або недоступність переробних та знешкоджувальних потужностей.

Нові підходи до роботи з медичними відходами

Нещодавні зміни до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами, затверджені Наказом №1602, мають на меті знизити вищезазначені ризики й унеможливити потрапляння небезпечних речовин на полігони побутових відходів. Розгляньмо основні нововведення.

Насамперед змін зазнала класифікація відходів. До категорії А (безпечні відходи) додали харчові відходи інфекційних, фтизіатричних і дерматовенерологічних стаціонарів. Також унесли до цієї категорії первинну упаковку лікарських засобів, окрім первинної упаковки токсичних, сильнодіючих і наркотичних лікарських засобів.

Категорія В (інфекційно небезпечні відходи) зазнала незначних, однак вкрай важливих змін: медичні відходи, забруднені біологічними рідинами, дозволили після оброблення передавати на вторинне перероблення.

Виняток становлять небезпечно гострі медичні вироби.

Суттєво зменшили перелік токсикологічно небезпечних відходів. Тепер категорія С містить виключно відходи, забруднені цитостатиками, гено­токсичними, отруйними і сильнодіючими лікарськими засобами, а також стоматологічну амальгаму.

Відтепер під час поводження з відходами, які містять ртуть, тяжкі метали та інші токсичні речовини, не слід керуватися Державними санітарно-протиепідемічними правилами і нормами щодо поводження з медичними відходами.

Згідно з новими нормами усі побутові відходи, окрім харчових, слід збирати роздільно і передавати для повторного використання або вторинного перероблення.

Також заклади охорони здоров’я можуть обробляти й передавати для вторинного перероблення контаміновані біологічними рідинами негострі медичні відходи. Якщо ж заклад не бажає обробляти такі відходи, достатньо їх просто відповідно упакувати й передати на спалювання.

Украй важливим нововведенням стала заборона дезінфікувати інфекційно небезпечні відходи хімічним методом. Цей підхід дасть змогу закладам охорони здоров’я заощадити на рідких дезінфектантах, а також усуне такі небезпечні практики, як замочування й ополіскування відходів. Крім того, відмова від хімічної дезінфекції відходів поліпшить екологічну ситуацію в Україні.

Найбільш неприємною зміною для деяких закладів охорони здоров’я стала необхідність отримати ліцензію на поводження з небезпечними відходами. Слід зазначити, що й раніше заклади охорони здоров’я повинні були отримувати ліцензію відповідно до Закону України «Про відходи», однак цією нормою часто нехтували.

Короткий огляд змін завершимо нормою щодо призначення відповідальної особи за поводження з відходами у закладі охорони здоров’я.

Відповідальна особа розробляє типову схему поводження з відходами та відповідає за її дотримання. Типова схема регулює усі процеси поводження з відходами в закладі від їхнього утворення до вивезення або знешкодження.

Отже, невідповідні, нераціональні й безвідповідальні практики поводження з медичними відходами, які роками використовували в Україні, відходять у минуле, а турбота про медичних працівників та екологію стає сього­денням закладів охорони здоров’я.

ДЖЕРЕЛО