Голод, наркоторгівля та катастрофа з ліками в Україні: міфи, які розповсюджує росія

Останнім часом у мережі поширювалися безпідставні чутки, ніби в Україні настав гострий дефіцит ліків через те, що більшість препаратів йде на потреби фронту.

Також у соцмережах маніпулювали доповіддю ООН та писали, ніби в Україні почалося безконтрольне процвітання виробництва наркотиків. 

МОЗ з допомогою проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» та  аналітичної платформи VoxCheck ділиться спростування міфів про суспільне здоров’я, які поширюються в інформаційному просторі України, Білорусі, росії. 

Дезінформація: В Україні катастрофічна ситуація з ліками

У проросійських телеграм-каналах писали, що в Україні катастрофічна нестача ліків через те, що велику частину препаратів віддали на потреби армії. У дописах стверджують, що тепер в Україні навіть порівняно легкі захворювання можуть стати смертельними в умовах дефіциту ліків.

Як насправді?

Міністерство охорони здоров’я, Держлікслужба та великий бізнес неодноразово переконували, що в Україні немає проблем із поставками ліків, крім випадків, коли постачання окремих препаратів є обмеженим через ускладнену логістику. Натомість проблеми є на окупованих територіях, проте українська влада не може вплинути на це, бо росія не пропускає українські гуманітарні вантажі.

Також в Україні працюють усі найбільші фармацевтичні компанії, які отримують необхідну сировину з європейських країн. Крім вітчизняного виробництва та імпорту, джерелом постачання ліків є гуманітарна допомога, що регулярно надходить в Україну від міжнародних організацій, благодійних фондів, урядів інших країн.

Відновлюють свою роботу й аптеки: наприкінці червня 2022 року на звільнених територіях та на територіях, де не ведуться активні бойові дії, працювало 17 573 аптеки, тоді як до повномасштабного вторгнення в Україні працювало 22 780 аптек. Ще в середині березня в Україні було не більше 10 530 аптек, які працювали. До речі, в умовах воєнного стану продовжує діяти програма «Доступні ліки», у рамках якої держава повністю або частково оплачує деякі препарати для пацієнтів із хронічними захворюваннями.

Самостійно перевірити наявність ліків у різних містах України можна за допомогою різних онлайн-сервісів, де також можна замовити препарати.

Дезінформація: В ООН визнали, що внутрішня політика Києва призвела до процвітання незаконного виробництва наркотиків

Російські телеграм-канали пишуть, ніби в Управлінні ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) повідомили, що «внутрішня політика Києва та збройний конфлікт в Україні відкрили надзвичайно широкі можливості щодо процвітання незаконного виробництва наркотиків». А цьогоріч кількість нарколабораторій в Україні збільшилася в кілька разів, процес виготовлення наркотиків в Україні більше ніхто не контролює. Україна стає своєрідним «Афганістаном» у Європі.

Як насправді?

У звіті UNODC за 2022 рік справді вказано, що в Україні до повномасштабного вторгнення росії кількість ліквідованих лабораторій з виробництва амфетаміну зросла з 17 у 2019 році до 79 у 2020 році. Це найбільша кількість ліквідованих лабораторій із виробництва амфетаміну в будь-якій країні в 2020 році. UNODC вказують, що ці лабораторії, ймовірно, були невеликими. Але ця статистика вказує на потужність виробництва синтетичних наркотиків, яке може розширюватися з продовженням воєнних дій — таку тенденцію зафіксували в інших зонах конфлікту по всьому світу.

Однак, по-перше, у звіті взагалі не вказують, що «внутрішня політика Києва відкрила надзвичайно широкі можливості» для незаконного виробництва наркотиків.

По-друге, у звіті чітко не вказують, що «кількість нарколабораторій в Україні збільшилася в кілька разів». Крім того, взагалі не йдеться, ніби «процес виготовлення наркотиків в Україні більше ніхто не контролює».

По-третє, Афганістан у звіті згадують у контексті того, що конфлікти можуть порушити та змінити маршрути торгівлі наркотиками. Так було під час югославських воєн із маршрутами транзиту героїну через Балкани, які залишаються одним із ключових шляхів торгівлі опіатами з Афганістану. Торгівля героїном через Україну зростала до початку війни в лютому 2022 року. Російське вторгнення могло перервати чи перемістити ці потоки до сусідніх країн або альтернативних маршрутів. UNODC вказують, що необхідно дослідити, як війна в Україні впливає на маршрути торгівлі, наприклад, опіатами з Афганістану. Інших порівнянь України з Афганістаном у звіті немає. 

Дезінформація: ООН запланувала організацію голоду в 2022-2023 роках

25 червня Остап Стахів, український антивакцинатор та конспіролог, опублікував відео, в якому згадав кілька фейків:

• В ООН запланували голод на 2022-2023 роки. Голод ніяк не пов’язаний із російсько-українською війною чи економічною кризою, а є суто штучним явищем.
• В Африці не може бути голоду, адже на континенті достатньо продовольства.
• Одна з цілей Програми сталого розвитку ООН — це зменшення народжуваності та збільшення споживання у світі.

Як насправді?

Продовольча криза, яку прогнозує ООН, не є штучною, а справді пов’язана з наслідками російсько-української війни, адже обидві країни є важливими постачальниками продовольства. За словами генерального секретаря ООН, ця криза може статися через блокування експорту українських зернових та обмеження експорту російських агропродовольчих товарів (росія тимчасово обмежила експорт зернових та деяких добрив).

Військово-морські сили рф уже протягом чотирьох місяців блокують чорноморські порти України. Через це більшість продовольства неможливо швидко експортувати, адже до вторгнення 90% експорту українського зерна здійснювалося саме морським шляхом. Зараз Україна та країни ЄС активно працюють над налагодженням альтернативних шляхів збуту, проте сухопутний шлях не зможе стати повноцінною заміною морському.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), прогнозує, що в 2022 році до 181 млн людей у 41 країні можуть зіштовхнутися з продовольчою кризою. Причому цей прогноз не повністю враховує вплив російсько-української війни. Якщо війна затягнеться і країни не зможуть поновити свій довоєнний експорт продовольства, кількість постраждалих від голоду у 2022-2023 роках може зрости на 8-13 млн. У найгіршому сценарії цей показник може сягнути 19 млн людей. Найбільше постраждають жителі Азійсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Близького Сходу.

Країнам Африки не вистачає власних запасів зернових культур, саме тому вони залежать від постачальників зерна, зокрема від росії та України. Наприклад, у 2020/2021 маркетинговому році (з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року) в країнах Африки зібрали 25,7 млн тонн пшениці, а імпортували 54,8 млн тонн пшениці.

В ООН немає програми сталого розвитку, але є Цілі сталого розвитку. У переліку цілей немає зменшення народжуваності у світі чи збільшення споживання, хоча виконання деяких завдань (гендерна рівність, скорочення нерівності, гідна та економічне зростання тощо) справді може призвести до зниження темпів народжуваності та зростання споживання. У цьому немає злого умислу: у розвинених суспільствах із сучасною медициною, високим рівнем урбанізації, гендерною рівністю поступово падають темпи зростання населення. А покращення економічного добробуту дозволяє жителям збільшити споживання товарів та послуг.

ДЖЕРЕЛО