Антибіотикорезистентність до 2030 року: що МОЗ планує змінити у лікарнях і призначенні антибіотиків?

Міністерство охорони здоров’я України МОЗ України оприлюднило для громадського обговорення проєкт операційного плану реалізації Державної стратегії боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів на 2027–2030 роки. Документ має продовжити заходи, передбачені попереднім операційним планом на 2024–2026 роки, та визначає коротко- і середньострокові пріоритети державної політики у сфері антимікробної резистентності. В основі плану — комплексний підхід «Єдине здоров’я», доказова медицина, профілактика інфекцій, розвиток лабораторної діагностики та контроль споживання протимікробних препаратів.

Важливо, що наразі йдеться саме про проєкт, а не про вже затверджений план. Документ винесений на громадське обговорення, а зауваження та пропозиції МОЗ приймає протягом 30 днів із дня його оприлюднення.

Шість стратегічних цілей до 2030 року

Операційний план побудований навколо шести стратегічних цілей. Перша стосується посилення профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, друга — розвитку спроможності бактеріологічних лабораторій. Третя передбачає удосконалення системи спостереження за збудниками з антимікробною резистентністю та споживанням протимікробних лікарських засобів.

Окремий блок стосується ветеринарної медицини, благополуччя тварин та запобігання поширенню резистентних збудників у межах підходу «Єдине здоров’я». Ще дві цілі присвячені підвищенню обізнаності населення та медичних працівників, зміцненню кадрового потенціалу й проведенню наукових досліджень у сфері антимікробної резистентності.

Інфекційний контроль у лікарнях планують посилювати

Один із найбільших блоків операційного плану стосується профілактики інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги. Передбачено подальше оновлення нормативної бази з профілактики інфекцій та інфекційного контролю, удосконалення епідеміологічного нагляду та впровадження відповідних заходів у закладах охорони здоров’я.

Серед запланованих кроків — розроблення нового стандарту інфекційного контролю щодо туберкульозу та оновлення вимог до поводження з медичними відходами лікарських засобів. Також план передбачає подальший розвиток системи спостереження за інфекціями, пов’язаними з наданням медичної допомоги.

Необхідність таких заходів МОЗ обґрунтовує, зокрема, даними епідеміологічного нагляду за 2025 рік. Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, виявляли у 2,22% пацієнтів, а у відділеннях анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії цей показник становив 14,7%. Майже половину зареєстрованих випадків — 48,2% — становили інфекції ділянки хірургічного втручання.

Мікробіологічна діагностика має стати доступнішою

Окрема стратегічна ціль присвячена бактеріологічним лабораторіям. План передбачає оновлення їхнього матеріально-технічного оснащення та посилення спроможності проводити якісні мікробіологічні дослідження. Зокрема, у 2028–2030 роках заплановані заходи щодо оснащення лабораторій, у тому числі в надкластерних закладах охорони здоров’я.

Також пропонується розширити перелік базових напрямів медичної допомоги в кластерних і надкластерних закладах окремим напрямом «Мікробіологічні дослідження». Таким чином, лабораторна діагностика розглядається як одна з основ системи протидії антимікробній резистентності.

Проблема залишається актуальною: за даними, наведеними в матеріалах до проєкту, мікробіологічне підтвердження було отримано лише у 22,2% випадків інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги. Тому збільшення доступності мікробіологічної діагностики є одним із передбачених напрямів роботи на наступні роки.

Споживання антибіотиків продовжать відстежувати

Третя стратегічна ціль передбачає подальший розвиток спостереження як за антимікробною резистентністю збудників, так і за споживанням протимікробних лікарських засобів. План включає удосконалення підходів до закупівлі й призначення протимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я та моніторинг структури їх використання.

За даними епідеміологічного нагляду за 2025 рік, протимікробні препарати отримували 23,45% госпіталізованих пацієнтів. У відділеннях реанімації та інтенсивної терапії цей показник становив 59,2%, а в педіатричних відділеннях — 50,2%. Окремо звертається увага на периопераційну антибіотикопрофілактику: у 60,2% випадків її тривалість перевищувала одну добу.

Водночас структура споживання антибіотиків поступово змінюється. Частка препаратів групи Access зросла з 18,3% у 2020 році до 46,4%, тоді як частка антибіотиків групи Reserve зменшилася з 4,82% до 3,9%. Водночас передбачений цільовий показник використання препаратів резерву — менше 1% призначень — поки не досягнутий.

Перегляньте записи:

Планують оновлювати стандарти антибактеріальної терапії

Операційний план передбачає подальшу стандартизацію медичної допомоги при інфекційних захворюваннях. Серед запланованих документів — стандарти медичної допомоги при негоспітальній пневмонії, госпітальній пневмонії та вентилятор-асоційованій пневмонії.

Такі заходи є частиною ширшої системи раціонального використання протимікробних препаратів. План передбачає не лише контроль самого факту призначення антибіотика, а й розвиток мікробіологічної діагностики, епідеміологічного нагляду та стандартизованих підходів до лікування інфекцій.

Окремий напрям пов’язаний із подальшим удосконаленням адміністрування протимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я. Таким чином, питання призначення антибіотиків розглядається у зв’язку з даними про локальну резистентність, мікробіологічними результатами та системою інфекційного контролю.

Антимікробна резистентність — не лише проблема лікарень

Проєкт продовжує використовувати підхід «Єдине здоров’я», який передбачає спільну роботу секторів охорони здоров’я людей, ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів. Одна із шести стратегічних цілей безпосередньо присвячена благополуччю тварин, ветеринарно-санітарному та епізоотичному благополуччю в контексті поширення збудників з антимікробною резистентністю.

Такий підхід враховує, що резистентні мікроорганізми та гени резистентності можуть циркулювати між людьми, тваринами та навколишнім середовищем. Саме тому державна стратегія не обмежується регулюванням використання антибіотиків у медичних закладах.

Навчання медиків та інформування населення також увійшли до плану

Окрема стратегічна ціль стосується підвищення обізнаності щодо антимікробної резистентності. Протягом 2027–2030 років планується проводити інформаційні заходи для населення та медичних працівників щодо профілактики інфекцій і протидії поширенню резистентних збудників.

Зокрема, передбачено проведення щонайменше двох інформаційних кампаній на рік. Паралельно план містить заходи зі зміцнення кадрового потенціалу та розвитку наукових досліджень у сфері антимікробної резистентності.

Перегляньте записи:

Що це означає для практики?

Якщо операційний план буде затверджений у запропонованій редакції, протидія антимікробній резистентності у 2027–2030 роках продовжуватиме будуватися одночасно навколо кількох напрямів: профілактики інфекцій, лабораторної діагностики, епідеміологічного нагляду, контролю споживання протимікробних препаратів та стандартизації їх призначення.

Для закладів охорони здоров’я документ передбачає подальше посилення інфекційного контролю та роботи бактеріологічних лабораторій. Для лікарів — розвиток стандартів лікування інфекцій і систем моніторингу застосування протимікробних препаратів. Водночас конкретні вимоги визначатимуться нормативними документами, які розроблятимуться та затверджуватимуться в межах реалізації операційного плану.

Що важливо запам’ятати?

МОЗ пропонує затвердити операційний план реалізації Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на 2027–2030 роки. Він охоплює шість стратегічних цілей: інфекційний контроль, розвиток бактеріологічних лабораторій, нагляд за резистентністю та споживанням протимікробних засобів, ветеринарний сектор, підвищення обізнаності, а також кадровий і науковий розвиток.

Серед конкретних заходів — оновлення нормативів інфекційного контролю, розвиток мікробіологічних досліджень у кластерних і надкластерних лікарнях, моніторинг антибіотикоспоживання та розроблення нових стандартів допомоги при різних видах пневмонії. Окремо планується продовжити роботу над зменшенням необґрунтованого використання антибіотиків і частки препаратів резерву.

На момент оприлюднення це проєкт документа, який перебуває на громадському обговоренні. Тому перелічені заходи є запропонованими напрямами державної політики на 2027–2030 роки, а не новими правилами, які вже набрали чинності.

ДЖЕРЕЛО: Міністерство охорони здоров’я України

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.