Коротший курс лікування туберкульозу не поступається стандартному, 24-тижневому

Згідно з результатами дослідження фази 2-3, 8-тижневий підсилений режим бедаквіліну та лінезоліду не поступався стандартному 24-тижневому лікуванню туберкульозу з точки зору клінічних результатів. Висновки були представлені на Конференції з ретровірусів і опортуністичних інфекцій і одночасно опубліковані в «The New England Journal of Medicine».

 Протягом понад 4 десятиліть глобальним стандартом лікування чутливого до медикаментів туберкульозу легенів є 6-місячний режим на основі рифампіцину,

— повідомив Ніколас I. Патон, доктор медичних наук, професор Національного університету Сінгапуру та його колеги, додавши, що лікування вилікувало понад 95% людей з туберкульозом у клінічних випробуваннях, але «недостатньо ефективно в національних програмах лікування».

Незадовільні результати, пов’язані зі стандартним лікуванням, сприяли триваючій нездатності досягти глобальних цілей боротьби з туберкульозом і створенню стійкості до ліків. Це й спонукало науковців досліджувати нові підходи до лікування.

Патон і його колеги провели відкрите адаптивне дослідження не меншої ефективності під назвою TRUNCATE-TB, під час якого вони випадковим чином розподілили учасників із чутливим до рифампіну легеневим туберкульозом для отримання стандартного лікування — рифампіну та ізоніазиду протягом 24 тижнів у поєднанні з піразинамідом та етамбутолом для перших 8 тижнів — або одна з чотирьох різних стратегій, що включають початкове лікування за 8-тижневим режимом, продовжене лікування стійкого клінічного захворювання, моніторинг після лікування та повторне лікування у разі рецидиву.

Чотири стратегії включали початкове 8-тижневе лікування високими дозами рифампіну та лінезоліду, високими дозами рифампіну та клофазиміну, рифапентину та лінезоліду або бедаквіліну та лінезоліду. Кожен режим був підсилений ізоніазидом, піразинамідом та етамбутолом, за винятком групи рифапентин-лінезолід, яка отримувала левофлоксацин замість етамбутолу.

Основним результатом дослідження була сукупна частота первинних подій, які складалися зі смерті, тривалого лікування або активного захворювання на 96-му тижні.

Загалом, за даними дослідників, подія первинного результату відбулася у 3,9% учасників у групі стандартного лікування та 5,8% учасників у групі стратегії з початковим режимом бедаквілін-лінезолід, що відповідає межі не меншої ефективності.

Подія первинного результату відбулася у 11,4% учасників у стратегічній групі рифампін-лінезолід, яка не відповідала маржі не меншої ефективності.

Згідно з дослідженням, 98,3% учасників групи стандартного лікування завершили 24-тижневий курс, а 3,3% пройшли повторне лікування. У чотирьох стратегічних групах 91,5% учасників завершили початковий 8-тижневий курс лікування та припинили лікування, 6,5% перейшли на стандартне лікування — що, як відзначили дослідники, відбувалося в основному через побічні явища, які були однакові за частотою в усіх групах — і завершили 24-тижневий курс, і 17% загалом пройшли повторне лікування.

Рецензенти з «The New England Journal of Medicine» дали свої коментарі з приводу цього дослідження. На їхню думку, «двомісячне лікування може бути не революційним, але може бути дуже корисним. Однак деякі перешкоди залишаються». Ці перешкоди, за їх словами, включають ймовірність того, що прихильність, яка була високою під час випробування, ймовірно, буде набагато нижчою в реальному світі, що може збільшити неефективність лікування. За їхніми словами, це також потребує «значних ресурсів», щоб розділити пацієнтів на групи на основі їхньої потреби в розширеній терапії туберкульозу, що легше зробити в рамках випробування.

Для більш короткочасного лікування характерні позитивні результати, які подібні до результатів стандартного лікування та спостерігаються в різних популяціях пацієнтів, включно з пацієнтами з високим тягарем порожнинного туберкульозу. Отримані результати забезпечать впевненість, необхідну для впливу на практику в умовах менших ресурсів.

ДЖЕРЕЛО: https://www.healio.com/