Просто приклади подорожник...

Просто приклади подорожник. Чи не варто? Як сучасна медицина ставиться до «лікарських рослин»?

Фармацевтична індустрія розвивається з шаленою швидкістю. Щороку на ринок виходять нові лікарські препарати, які допомагають боротися з дедалі більшою кількістю захворювань. Але відомо, що будь-яке втручання в організм, навіть якщо це приймання ліків проти хвороб, має свої побічні дії, тому має бути зваженим рішенням лікаря.
І на цьому моменті людей можна поділити на два типи. Перші з них схильні шукати безпечніші альтернативи препаратам в народній медицині, особливо серед рослин, що відомі лікувальними властивостями. Інші ж ставляться до лікарських рослин вельми скептично та в будь-якому разі віддають перевагу традиційній медицині. Але чи завжди народна медицина базується лише на ефекті самонавіювання? Розбираємо ефективність деяких популярних лікарських рослин з точки зору сучасної науки.

Календула вбиває бактерії?

Деякі дослідження вказують на це, але клінічних випробувань проведено недостатньо. Наприклад, у роботі 2012 року показали, що спиртовий екстракт квітів календули вбиває або зупиняє розмноження золотистого стафілокока, кишкової палички, клебсієли пневмонії, кандиди біліючої, аспергілу чорного та ряду інших мікроорганізмів, виділених у пацієнтів міської лікарні Белфаста. Також екстракт показав протигрибкову активність, яку можна порівняти з дією популярного флуконазолу. Непогану антибактеріальну дію показав і водний екстракт календули: він пригнічує розмноження таких патогенних ентеробактерій, як сальмонели, шигели та кишкова паличка. До того ж він перешкоджає налипанню бактерій на поверхні й утворенню біоплівок, які часто є стійкими до впливу антибіотиків. Тогорічний систематичний огляд виявив певні докази позитивного впливу екстракту календули на загоювання шкіри, однак для остаточного вердикту ефективності не вистачає якісних масштабних досліджень. А дослідження 2012 року вказало на можливу користь олії календули в боротьбі з акне, але все ж цих даних поки що замало.

Валеріана лікує безсоння і заспокоює?

Наразі це не доведено. Валеріана, мабуть, є найпопулярнішим заспокійливим засобом, і в її складі дійсно є фізіологічно активні компоненти, як-от ізовалеріанова кислота та валеопотріати, що можуть чинити заспокійливий і снодійний вплив, але отримані в дослідженнях дані щодо її ефективності все ж сильно різняться. В рамках одного з них 202 особи з безсонням два тижні приймали по 600 мг екстракту валеріани, і хоча в підсумку частина з них заявила про незначне покращення сну, це всього на 5 відсотків більше за “покращення” в порівняльній плацебо-групі. Все ж більшість наявних досліджень не виявили суттєвої різниці між валеріаною і плацебо, зокрема про це йдеться у метааналізі. Це ж стосується і її застосування для усунення тривожності. Загалом, воно є безпечним, хоча й не ефективнішим за плацебо. Можливо, репутацію валеріани одного разу врятує стандартизація препаратів і строга методологія досліджень.

А ромашковий чай?

Не кращий за валеріану. У ромашці міститься флавоноїд апігенін, який зв’язується із бензодіазепіновими рецепторами у мозку, що може призводити до легкого заспокійливого ефекту. У одному з досліджень жінки після пологів, які протягом двох тижнів пили ромашковий чай, повідомили про покращення якості сну та мали менше симптомів депресії, у порівнянні з жінками, що його не пили. Але систематичний огляд та метааналіз не виявив кращу за плацебо ефективність щодо жодної з лікарських рослин, зокрема ромашки. Щоправда, таких досліджень проведено замало, щоб впевнено говорити про ефективність рослини, тому подальше вивчення її дії на людях, можливо, виявить справжні заспокійливі властивості ромашки. Між тим, зазвичай ромашка добре переноситься людьми, не викликає побічних ефектів, тому її застосування для зняття тривожності принаймні навряд чи нашкодить.

Звіробій — це природні ліки проти депресії?

На жаль, не кращі за плацебо. Сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження, проведене в 12 психіатричних клініках США, показало, що популярний рослинний засіб не замінить антидепресанти при великому депресивному розладі, а “натуральність” не робить екстракт звіробою безпечним: у великих дозах він може бути токсичним та взаємодіяти з деякими ліками проти ВІЛ/СНІДу та серцево-судинних захворювань. Вчені вкотре попередили, що замість самолікування безрецептурними препаратами “без побічної дії” пацієнтам слід звертатися до лікарів.

Женьшень — це засіб від імпотенції?

Здається, у цьому є сенс. Найважливішими компонентами, які мають робити цю траву ефективною при імпотенції - гінзенозиди. Ці органічні сполуки сприяють виділенню оксиду азоту в клітинах внутрішнього шару судин, що розслабляє гладкі м’язи печеристого тіла пенісу та може викликати ерекцію. Свого часу корейські вчені спромоглися знайти всього 7 пристойних досліджень, які показали позитивний ефект червоного женьшеню на еректильну дисфункцію. Проте загальна кількість досліджень, їхній дизайн і розмір вибірки були занизькими для остаточних висновків. Але більш свіжий систематичний огляд та метааналіз 2018 року також показав потенційну ефективність женьшеню для лікування еректильної дисфункції. Утім, потрібно провести ще додаткові дослідження хоча б через те, що оптимальна ефективна доза та довгостроковий вплив екстракту женьшеню на здоров’я наразі невідомі.

Алое сприяє загоюванню ран та опіків?

Ні, немає сенсу витрачатися на дорогучі баночки з гелем алое або обмащувати себе розрізаними листками рослини. 2012 року незалежні експерти Кокранівського товариства у систематичному огляді зазначили, що використання соку алое не пришвидшує процесу загоєння ані опіків, ані свіжих чи хронічних ран. Тому алое самостійно ніяк не допоможе вашій шкірі відновитися. Навіть якщо його приймати всередину. Наприклад, іранські вчені перевірили ефективність внутрішнього вживання соку алое при акне і дійшли висновку, що жодного клінічно значущого ефекту для шкіри такий спосіб “лікування” не несе.

А подорожник загоює рани?

Здається, у нього є потенціал загоювати рани, але при використанні замість брудного листка спиртового екстракту рослини. Огляд медичних вигод подорожника показав, що своїм терапевтичним ефектом він завдячує цілій купі біологічно активних сполук, зокрема полісахаридам, терпеноїдам та ліпідам. Процесу загоєння ран також сприяють гіпідулін, байкалеїн та плантагінін - антиоксиданти, які захищають клітини від руйнування медіаторами запалення. Коли антибактеріальну активність подорожника перевіряли на мишах, виявилось, що вилучений з великих листків рослини пектиновий полісахарид захищає від пневмококів, а спиртові екстракти можуть впоратися з сінною паличкою, золотистим стафілококом та кишковою паличкою. Але на людях дослідів проведено недостатньо.

Гінкго білоба може покращити роботу мозку та нормалізувати тиск?

Вашим дідусям та бабусям не варто покладати великі надії на його ефективність. Як і з багатьма іншими лікарськими рослинами, попри вміст деяких біологічно активних компонентів, здатність екстракту гінкго дволопатевого покращувати пам’ять, когнітивні здібності чи запобігати розвитку деменції не має достовірних підтверджень. Так само цей препарат не буде ефективним для пом’якшення симптомів при вже наявній деменції та когнітивних порушеннях.

Замість того, щоб знижувати кров’яний тиск витяжкою гінкго, краще звернутися до лікаря. 2014 року китайські вчені знайшли і перевірили дев’ять тематичних досліджень за участю 1012 пацієнтів з гіпертонією. Хоча більшість із них мали некоректний дизайн, низьку методологічну якість і високий ризик упередженості, оглядачі констатували незначний позитивний ефект екстракту гінкго білоба для зниження тиску - та лише як додаткової терапії. Водночас про безпечність екстракту говорити зарано: вчені вимагають більш строгих випробувань.

Ехінацея та часник лікують від застуди?

Ні. Препарати ехінацеї на ринку дуже різняться за складом: для їх виготовлення використовують різні частини рослини, які потім сушать, чавлять сік або екстрагують спиртом. Така різнобіжність дещо ускладнює аналіз ефективності, проте вчені-добровольці з Кокранівської спільноти все ж спромоглися зібрати 24 клінічних випробування, де протизастудну дію препаратів ехінацеї порівняли з плацебо. На жаль, жодне з досліджень не показало значущої ефективності рослини проти ГРВІ, і довгострокове використання ехінацеї як профілактичного засобу не дало позитивних результатів. І часнику це теж стосується: усі наявні докази його ефективності при застуді вчені назвали непереконливими.

Чебрець допоможе вилікувати кашель при застуді?

Наразі це не підтвердили. Чебрець містить чимало ефірних олій, приміром, тимол, карвакрол, терпинени, ліналоол. Можлива користь рослини забезпечується головним чином тимолом, що володіє антиспастичною, антимікробною, сечогінною та відхаркувальною дією. Є чимало досліджень, результати яких вказують на здатність чебрецю полегшувати кашель, викликаний вірусними респіраторними захворюваннями. При цьому серйозних побічних ефектів не спостерігали. Однак ці дослідження переважно проведені на невеликій групі учасників та дія чебрецю вивчалася в комбінації з іншими речовинами або травами. Європейське управління лікарських засобів визнало використання чебрецю для полегшення кашлю при простуді безпечним, але зазначає, що для підтвердження ефективності поки що не вистачає достатньої кількості клінічних випробувань.

А мати-й-мачуха?

Невідомо, і краще не пробувати. Мати-й-мачуха теж є традиційною рослиною для лікування кашлю. Вона містить глікозиди, сапоніни, дубильні речовини, аскорбінову кислоту та багато інших біологічно активних речовин, серед яких важливе місце займає туссилагін. Досліди на мишах продемонстрували його протизапальну дію. Екстракти мати-й-мачухи також знизили кількість нападів кашлю у тварин та проявили відхаркувальну дію. Але немає якісних досліджень, що показували б таку ж ефективність рослини стосовно кашлю в людей. Крім того, у ній наявні небезпечні для здоров’я речовини — піролізидинові алкалоїди, які можуть викликати серйозне ураження печінки, тож краще уникати використання рослини для полегшення кашлю.

Чистотіл виводить бородавки?

Можливо, але ризикувати не варто. Наразі існує кілька досліджень, які допускають, що компоненти чистотілу можуть мати “певний ефект” у видаленні бородавок, або папілом, що викликаються папіломавірусами. Здебільшого його пов’язують з такими біологічно активними речовинами, як алкалоїди, якими багата рослина. Деякі дослідження показали, що компоненти чистотілу можуть мати противірусну дію, а алкалоїд сангвінарин гальмує ріст кератиноцитів - основних клітин епідермісу. Але доказова медицина не визнає застосування чистотілу проти захворювань, викликаних папіломавірусами, оскільки якісних клінічних досліджень поки що недостатньо, щоб говорити про раціональність використання рослини як безпечного терапевтичного засобу. 2008 року Рада Європи навіть заборонила використовувати чистотіл у косметичних процедурах через брак інформації про системну токсичність.

Хоч якісь трави допоможуть при болючій менструації?

Схоже, що ні. Серед не лікарських засобів знеболення при менструації найкраще себе зарекомендувала стара добра грілка на животі, а от ефективність “біологічно активних добавок”, до яких відносять трави та рослинні компоненти, наразі не доведена. Зокрема це стосується кропу, фенхеля, пажитника, імбиру, валеріани та ромашки. Цим травам наразі також не вистачає переконливих доказів безпечності, тому якщо традиційні нестероїдні протизапальні засоби не допомагають при болючій менструації, найменш ризиковим рішенням буде з’ясувати причину болю разом з лікарем.

Може здатися, що лікарські рослини взагалі так називаються хибно, оскільки майже жодна з них не продемонструвала достатньої ефективності для лікування тих чи інших станів. Утім, застереження щодо їхнього використання полягає не в тому, що вони не дієві, навпаки, їхній вплив на організм неможливо передбачити та ретельно дослідити.

В офіційно затверджених медичних препаратах використовують точну кількість конкретних діючих речовин. А в цілих рослинах, чи навіть окремих їхніх частинах, що використовуються в народній медицині, є сотні різних сполук. Відділити шкідливі речовини від потрібних для певного випадку, ще й у визначених дозах — неможливо без хімічної лабораторії. Крім того, вміст активних компонентів ніколи не є однаковим навіть у рослин одного виду. На це впливають десятки різних чинників, наприклад, місце зростання, температура, кількість опадів та хімічний склад ґрунтів. А купляючи рослини, ніколи не можна бути впевненому, в яких умовах їх вирощували, і чи не контактували вони із небезпечними токсичними речовинами. Тому безпечнішим варіантом усе ж є застосування схвалених відповідними органами охорони здоров’я медикаментів — вони містять очищені від зайвих сполук активні речовини, що зменшує ризик виникнення небажаних побічних ефектів під час лікування.

ДЖЕРЕЛО