Клінічний випадок: Трансплантація серця у дітей: нові горизонти завдяки реанімації донорських сердець після зупинки кровообігу

Трансплантація серця є крайнім, але рятівним заходом для дітей із термінальною серцевою недостатністю або складними вродженими вадами розвитку серця, які не піддаються іншим методам лікування. Згідно з клінічною практикою, трансплантація дозволяє продовжити життя та суттєво покращити його якість, знижуючи потребу у підтримувальній терапії та частих госпіталізаціях. Проте однією з найгостріших проблем у цій сфері залишається дефіцит донорських органів, особливо для найменших пацієнтів. Через низьку доступність сумісних донорів діти змушені чекати на трансплантацію місяцями, а іноді й роками, і частина з них помирає, не дочекавшись органа.

Одним із рішень цієї проблеми є використання сердець після смерті за критеріями зупинки кровообігу (donation after circulatory death, DCD). На відміну від традиційного донорства після смерті мозку, DCD дозволяє залучити додатковий пул потенційних донорів. Проте серця, які зупинилися через припинення кровообігу, вимагають особливого підходу до оцінки життєздатності перед трансплантацією. Зазвичай для цього застосовують нормотермічну регіональну перфузію – метод, що дозволяє відновити циркуляцію в органах донора. Але його використання обмежене етичними, юридичними та технічними чинниками, особливо в педіатричній практиці.

У відповідь на ці виклики була розроблена нова методика – реанімація дитячого серця на операційному столі після його вилучення з організму донора, що дозволяє відновити серцеву функцію ex vivo, без прямого впливу на тіло донора. Нижче представлено клінічний випадок успішної реалізації цієї методики у 3-місячної дитини-реципієнта.

Клінічний випадок: трансплантація серця після реанімації на столі

Інформація про донора

Донором стала одномісячна дитина вагою 4,2 кг та зростом 53 см, яка зазнала тривалої зупинки серця вдома. Серцево-легеневу реанімацію було розпочато тільки після прибуття служби невідкладної медичної допомоги. Попри подальше відновлення кровообігу, стан був несумісний із життям. В умовах лікарні, яка дозволяє забір органів за критерієм зупинки кровообігу, але не допускає нормотермічну регіональну перфузію, батьки дали згоду на донорство з використанням реанімації серця на столі.

Перед вилученням органа було введено гепарин. Після припинення життєзабезпечення лікарі дочекались п’ятихвилинного періоду очікування, після чого серце було вилучене та перенесене до попередньо підготовленої реанімаційної системи.

Опис методики реанімації на столі

 Реанімаційна система включала:

• педіатричний оксигенатор,
• відцентровий насос,
• відкритий резервуар для венозної крові,
• артеріальну канюлю для подачі крові,
• лівошлуночковий вентиляційний отвір через мітральний клапан.

Серце було підключене до системи протягом 1 хвилини 32 секунд після вилучення. Після початку перфузії кров'ю, нагрітою до 37°C, протягом 3 хвилин відзначено початок спонтанної діяльності серця у вигляді синусового ритму. Протягом 5 хвилин 39 секунд функція серця стабілізувалася. Ехокардіографія підтвердила симетричну роботу шлуночків без ознак ішемії чи гіпокінезії.

Інформація про реципієнта

Тримісячна дівчинка з важкою дилатаційною кардіоміопатією, ймовірно вірусного походження, перебувала в критичному стані. В анамнезі — застосування веноартеріальної екстракорпоральної оксигенації, балонна септостомія, ураження центральної нервової системи, некротичний ентероколіт. Усі консервативні методи вичерпано, трансплантація серця стала єдиним варіантом продовження життя. Імунологічна сумісність з донором була прийнятною.

Хід операції та післяопераційне відновлення

Трансплантація пройшла успішно. Уже на 6-й день дитина була відключена від вазопресорної підтримки, на 7-й — екстубована. Переведення з відділення інтенсивної терапії відбулося на 28-й день. Через 2 місяці пацієнтку виписали у стабільному стані. Ехокардіографія на 1-й та 90-й день після трансплантації показувала нормальну систолічну функцію без ознак відторгнення або дисфункції трансплантата.

Перегляньте запис:

Обговорення

Цей випадок засвідчує ефективність реанімації дитячого серця ex vivo після зупинки кровообігу як альтернативи стандартним методам трансплантації, особливо в умовах етичних чи юридичних обмежень. Метод дозволяє здійснити об’єктивну оцінку життєздатності серця до імплантації, уникнути колатеральної мозкової перфузії та забезпечити додаткову прозорість процесу.

Хоча методика поки що залишається у стадії клінічної апробації, її перспективи є значними — особливо для педіатричних центрів, які стикаються з дефіцитом донорських органів і обмеженнями щодо перфузійних технологій.

Висновки

Реанімація дитячого серця на столі після зупинки кровообігу — це технічно здійсненна, клінічно ефективна та етично обґрунтована методика. Її застосування може суттєво розширити доступність трансплантації серця для дітей, яким інакше загрожує смерть у черзі на орган. Подальше дослідження, стандартизація протоколів та міждисциплінарний консенсус — важливі наступні кроки до впровадження цієї методики у широку клінічну практику.

ДЖЕРЕЛО: The New England Journal of Medicine

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.