Роботизована хірургія опущення матки: перспективи та результати досліджень

Тазове дно відіграє ключову роль у підтримці органів черевної порожнини, особливо у жінок. Ослаблення тазового дна може бути спричинене низкою чинників: вагітністю, пологами, віковими змінами чи спадковістю. Одним із наслідків є опущення матки, яке впливає на якість життя через дисфункції сечового міхура, кишечника, сексуальні розлади та фізичний дискомфорт. Новітні хірургічні методи, зокрема роботизовані процедури, відкривають нові горизонти у лікуванні цього стану.

Частота розладів тазового дна

«Майже кожна друга жінка страждає від розладів тазового дна протягом свого життя», — підкреслює професор Домінік Консген-Мустеа. У легких випадках допомагають тренування, медикаменти чи песарії. Але для пацієнток із серйозними симптомами часто необхідна хірургія.

Розвиток нової хірургічної техніки

Раніше операції з корекції опущення матки зазвичай передбачали використання синтетичних сіток. Утім, професор Консген-Мустеа впровадив новий метод, що базується на використанні аутологічного сухожилля задньої частини стегна. Цей підхід виключає застосування штучних матеріалів.

«Перевага цього методу полягає в тому, що сторонній матеріал не потрапляє в організм», — зазначає професор. Дослідження показують, що видалення сухожилля не впливає на функціональність ноги та довгострокову мобільність.

Методи і результати пілотного дослідження роботизованої сакроцервікопексії (СЦП)

З червня 2022 року по лютий 2023 року в Університетській клініці Бонна було проведено перші у світі операції з використанням роботизованої системи Да Вінчі для корекції апікального пролапсу органів із застосуванням напівсухожильного трансплантата лівого коліна.

Для оцінки ефективності застосовували:

1. GPFQ (Німецька анкета тазового дна) — для оцінки симптомів сечового міхура, кишечника, сексуальної функції та пролапсу.
2. POP-Q (Pelvic Organ Prolapse Quantification) — для об’єктивного вимірювання пролапсу.

Пацієнтки з POP-Q C ≥ -1, які не досягли успіху після консервативного лікування або відмовилися від нього, пройшли роботизоване SCP.

Статистичний аналіз

Для оцінки результатів використовували SPSS 29.0. Основним показником було зміщення точки POP-Q C через 12 місяців після операції. Вторинні результати охоплювали:

• Зміни показників GPFQ.
• Інтра- та післяопераційні ускладнення.

Результати

У дослідженні взяли участь 10 пацієнтів (середній вік — 55 років, середній ІМТ — 26 кг/м²). Сім пацієнтів мали пролапс II стадії, троє — III стадії.

Об’єктивні результати:

• Значне зниження POP-Q C на момент виписки (середнє значення 2,2 до операції проти 0 після операції, p = 0,004).
• Через 12 місяців жодна пацієнтка не мала рецидиву апікального пролапсу.

Суб’єктивні результати:

• Зниження показника GPFQ функції сечового міхура: 3,85 до операції проти 1,61 через 3 місяці (p = 0,034).
• Загальне покращення GPFQ: 12,79 до операції проти 3,28 через 3 місяці (p = 0,034).
• Симптоми пролапсу знизилися: 4,74 до операції проти 0,67 через 12 місяців (p = 0,022).

Ускладнення

Жодних серйозних інтра- або післяопераційних ускладнень. У одного пацієнта був легкий біль у лівій нозі, що успішно лікувався фізіотерапією.

Обговорення

Методика використання напівсухожильного сухожилля була успішно адаптована для роботизованого СЦП. Порівняно з іншими підходами (наприклад, із використанням фасції прямого м’яза живота чи біологічних трансплантатів), цей метод показав нижчий рівень ускладнень.

Результати вказують на потенціал цієї техніки у пацієнток з ожирінням або спайками.
GPFQ підтвердив покращення якості життя через 12 місяців після операції.

Сильними сторонами дослідження є його новизна, впровадження нового хірургічного підходу та ретельний аналіз даних. Однак обмеженням є невелика вибірка та ретроспективний дизайн.

Висновки

Роботизована сакроцервікопексія з використанням напівсухожильного сухожилля є перспективною технікою з низьким рівнем ускладнень. Подальші дослідження із залученням більшої кількості пацієнтів необхідні для підтвердження результатів.

Цей метод може стати стандартом лікування апікального пролапсу, зберігаючи високу ефективність і мінімізуючи ризики.

Новітня техніка визнана перспективною у лікуванні пролапсу матки. Зараз створено міжнародну мережу дослідників під керівництвом УКБ для аналізу довгострокових результатів цієї процедури.

Роботизована хірургія, особливо із застосуванням аутологічних тканин, відкриває нові можливості у лікуванні розладів тазового дна, мінімізуючи ризики та покращуючи якість життя пацієнток.

ДЖЕРЕЛО: International Urogynecology Journal

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.