Загальний алгоритм у разі травми грудної клітки або живота
Дата публікації: 30.05.2022
Автори: Відкриті джерела
Ключові слова: Транексамова кислота, шок, пневмоторакс, травма живота, травма грудної клітки, транексамова кислота, гіпотонія
Травми грудної клітки та живота викликаються проникаючою або тупою силою, прикладеною до тулуба.
- Дихальна недостатність може вказувати на пневмоторакс.
- Гіпотонія може вказувати на пневмоторакс або внутрішню кровотечу.
- Контузія міокарду (внаслідок сильного удару в груди) може привести до раптової аритмії, у тому числі шлуночкової тахікардії і шлуночкової фібриляції із зупинкою серця.
Ознаки та симптоми
- Біль, синець, деформація грудної клітки / уповільнення рухів живота після (тупої) травми
- Ознаки проникаючої рани грудної клітки/живота, завданої ножем, кулею або гострим предметом
- Утруднене дихання та/або гіпотонія/шок
Надання допомоги
1. Оцінити безпечність місця події. НЕ наближатися до пацієнта, якщо місце події не можна визначити безпечним.
2. Вжити належні заходи щодо запобігання інфекційного впливу.
3. Виконати огляд пацієнта і почати допомогу
4. Забезпечити прохідність дихальних шляхів для пацієнта без свідомості з введенням назального або рото глоткового повітроводу.
5. Застосовувати інгаляцію киснем на високій концентрації через нереверсивну дихальну маску. Допомагати вентиляції через пристрій з маскою дихального мішка, по мірі необхідності.
6. На усі відкриті або всмоктуючи рани грудної клітки негайно накладати оклюзійну пов’язку. Розслабити пов’язку, якщо з’являється дихальна недостатність. Контролювати легеневі звуки і положення трахеї щодо розвитку напруженого пневмоторакса.
7. Оцінити стан пацієнта та лікувати шок
8. Забезпечити розширену підтримку прохідності дихальних шляхів, якщо необхідно
9. Розпочати введення 0,9% фізіологічного розчину або розчину Рінгера ВВ/ВК:
ДИТИНА |
ДОРОСЛИЙ |
у кількості 250 – 500 мл рідини болюсом, максимальна загальна кількість рідини 2000 мл. Титрувати до систолічного АТ 100 мм рт. ст. |
болюсом з дозуванням 20 мл/кг, максимум загального вливання 40 мл/кг. |
10. Розглянути застосування транексамової кислоти*
11. Отримати ЕКГ у 12 відведеннях, контролювати серцевий ритм і лікувати будь-яке порушення ритму відповідно до поточних кардіологічних рекомендацій.
12. Продовжувати підтримуючу терапію та контроль показників життєдіяльності, поки пацієнт не буде переданий на наступний рівень медичної допомоги.
*Транексамова кислота ( Tranexamic acid) (TXA)
Показання:
- Наявність значної тупої або проникаючої травми, що викликала кровотечу (наприклад, падіння з висоти понад 6 метрів, пішохід, що отримав удар, проникаюча рана шиї, тулуба тощо).
- Наявність або підозра на важку зовнішню та/або внутрішню кровотечу (кровотеча, що потребує джгут, ампутація біля кисті, нестабільний мисок, два та більше переломи довгої кістки, підозра на значну внутрішньо-грудну або внутрішньочеревну травму тощо).
- Наявність ознак нестабільної гемодинаміки.
- Систолічний АТ менше 90 мм рт. ст.
- Травма виникла в останні 3 години.
Протипоказання:
- Вік менше 15 років.
- Попередня алергічна реакція на ТХА.
- Ізольована травма голови.
- Травма відбулась раніше, ніж 3 години тому.
- Пацієнти, хто отримував/буде отримувати протромбіновий комлекс, фактори згортання крові (VIIa, ІХ).
- Жінки, які знають або підозрюють про свою вагітність (понад 24 тижні).
Проведення процедури:
- Розвести 1 г транексамової кислоти у 100 мл 0,9% фізіологічного розчину або розчину Рінгера. Здійснювати інфузію ВВ/ВК повільно (понад 10 хв.)
- Повідомити приймаюче відділення про введення транексамової кислоти до прибуття пацієнта у лікарню.
Зверніть увагу:
- Найбільша перевага у застосуванні ТХА спостерігалась у застосуванні в першу годину від отримання пацієнтом травми.
- Швидке ВВ уведення препарату може викликати гіпотонію, уповільнити вливання ТХА.
- Захистити пацієнта від екстремальних температур (холод, спека).
- Не призначати одночасно препарати крові, фактор 7 тощо.
- Необхідно чітко документувати час травми та час призначення ТХА.