Дивертикулярна хвороба

Дата публікації: 30.05.2018

Автори: Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: хірургія, ШКТ, дивертикул

Дивертикулярна хвороба (ДХ, код МКХ-10 K57, код ICPC-2 D92) – одна з найпоширеніших хірургічних патологій, яка має вагоме медичне і економічне значення. Ця патологія більше розповсюджена у розвинених західних країнах.

Дивертикул – мішкоподібна структура, вип’ячування назовні, що йде від травного каналу та містить хоча б один його шар. Дивертикули розділяють на справжні та несправжні.

Несправжній дивертикул – вип’ячування слизової та підслизової оболонки крізь дефект у м’язовому та серозному шарах. Справжній дивертикул – вип’ячування всіх шарів стінки травного каналу.

Єдиного етіологічного чинника розвитку дивертикулів шлунково-кишкового тракту немає. Найбільш поширені причини захворювання – підвищення внутрішньочеревного тиску, порушення перистальтики, дефекти стінки кишечника внаслідок старіння організму. До чинників ризику належить ожиріння, гіподинамія, дієта з низьким вмістом харчових волокон. За останній час накопичені свідоцтва про важливу роль зміни складу мікробіоти у патогенезі ДХ, зокрема зниження вмісту флори із протизапальною активністю (клострідій кластерів 4 та 9, фузобактерій, лактобацил).

Наявність супутньої патології (цукрового діабету, хронічної ниркової недостатності, хронічної обструктивної хвороби легенів, васкуліту), тривале приймання імунодепресантів, нестероїдних протизапальних препаратів (крім ацетилсаліцилової кислоти) призводять до важкого перебігу ДХ і мають бути обов’язково взяті до уваги для призначення діагностично-лікувальних заходів.

Більшість дивертикулів (80%) асимптомні: в пацієнтів немає скарг, інших проявів і патологічних наслідків; такі дивертикули виявляють випадково під час дослідження ШКТ (переважно ендоскопічному або радіологічному).

Дивертикули можуть виникати у всіх відділах ШКТ, проте дивертикули стравоходу, шлунка і тонкого кишечника зустрічаються набагато рідше (детальніше про дивертикули верхньої частини ШКТ читайте у нашому матеріалі «Дивертикули верхнього відділу ШКТ») і зазвичай не потребують лікування.

Дивертикул Меккеля – найчастіший уроджений дефект у людини, який часто викликає кишечну непрохідність у дітей. Про патогенез, діагностику і лікування цієї вади читайте окрему статтю: «Дивертикул Меккеля».

Поява дивертикулів у товстому кишечнику пов’язана з віком людини і є досить розповсюдженою патологією, яка потенційно може призводити до важких наслідків у разі кровотечі, інфікування або перфорації. Більше про це читайте в матеріалі «Дивертикули товстої кишки».

У випадках, коли наявність дивертикулів супроводжують симптоми, важко провести диференціальний діагноз дивертикуліту, виключивши інші патологічні процеси та стани, зокрема синдром подразненого кишечника (СПК). Основною ознакою, що відрізняє ДХ від СПК, є тривалість болю понад 24 години та його локалізація (за СПК біль більш дифузний і полегшується після дефекації або відходження газів).

Ускладненням дивертикулів може бути перфорація, абсцес, нориця і стеноз. Лікування не залежить від типу дивертикулу і визначається його розміром, локалізацією, наслідками. Безсимптомні дивертикули потребують лише спостереження, симптомні ж ведуть консервативно, основну роль під час лікування відводять нормалізації дієти, збільшенню у ній вмісту харчових волокон. Медикаментозне і оперативне лікування застосовують у випадку ускладнених дивертикулітів – однієї з поширених нозологій у клінічній практиці. Більше інформації про дивертикуліти шукайте в нашому матеріалі «Дивертикуліт».

Пацієнти з дивертикулами ШКТ набагато більше схильні до неопластичних уражень ШКТ і розглядаються як група підвищеної онконастороженості.

Джерела

DiSiena MS, Birk JW. Diverticular Disease: The Old, the New, and the Ever-Changing View. South Med J. 2018 Mar;111(3):144-150.

Galetin T, Galetin A, Vestweber KH, Rink AD. Systematic review and comparison of national and international guidelines on diverticular disease. Int J Colorectal Dis. 2018 Mar;33(3):261-272.

Carabotti M, Annibale B. Treatment of diverticular disease: an update on latest evidence and clinical implications. Drugs Context. 2018;7:212526.

Sinclair A. Diverticular Disease of the Gastrointestinal Tract. Prim Care. 2017 Dec;44(4):643-654.

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Запис семінару «Актуальні питання організа ...
Зростає кількість відвідувань невідкладної ...
Випадок ідіопатичного хілоперитонеума у пі ...
Ідіопатичний юнацький сколіоз: ефективніст ...
Методи спортивної візуалізації
Лапароскопия или лапаротомия при формирова ...
Оцінка транспортабельності поранених під ч ...