Нова система обліку випадків сказу: як зміниться постконтактна профілактика в Україні

Міністерство охорони здоров’я України пропонує оновити систему епідеміологічного нагляду за сказом. Зміни передбачають перехід від застарілих механізмів паперового обліку до сучасної моделі, орієнтованої на цифровізацію та стандартизацію даних.

Проєкт наказу передбачає скасування форми № 045/о «Карта звернення за антирабічною допомогою». Натомість пропонується впровадити нову форму первинної облікової документації № 058-2/о «Екстрене повідомлення про підозру на сказ у людини».

Що охоплюватиме нова форма

Нова форма має охоплювати весь маршрут пацієнта після контакту з твариною. Йдеться про етапи від первинного звернення по медичну допомогу до завершення або припинення постконтактної профілактики.

Постконтактна профілактика є ключовим заходом для запобігання розвитку сказу після потенційно небезпечного контакту.

Чому зміни є актуальними

Необхідність оновлення системи підтверджують актуальні дані. У 2025 році в Україні було зареєстровано понад 75 тис. звернень після контактів із тваринами. Постконтактну профілактику призначили 39 439 особам. Повний курс вакцинації завершили 32 679 пацієнтів. Отже, майже 7 тис. осіб вибули з процесу профілактики.

Це має важливе значення, оскільки після появи клінічних симптомів сказ практично завжди має летальний наслідок. Своєчасна постконтактна профілактика залишається єдиним ефективним способом запобігти розвитку захворювання після ризикованого контакту.

Які дані вноситимуть до нової форми

Нова форма розширює обсяг інформації, яка підлягає обов’язковій реєстрації.

Лікар документуватиме:

• категорію експозиції відповідно до сучасної класифікації;
• тип контакту з твариною;
• локалізацію ушкоджень;
• обставини інциденту;
• характеристики тварини;
• виконану первинну обробку рани;
• призначення антирабічної вакцини;
• призначення антирабічного імуноглобуліну.

Уніфіковане кодування випадків

Проєкт передбачає використання кодів НК 025:2021. Це має забезпечити уніфіковане кодування випадків і спростити подальший аналіз даних.

Також визначаються критерії категорій контакту. Окремо зазначено, що будь-який контакт із кажанами належить до категорії III. Це має безпосереднє значення для вибору тактики постконтактної профілактики.

Карта проведення вакцинації

Форма також міститиме детальну карту проведення вакцинації.

У ній передбачено фіксацію таких даних:

• назва препарату;
• виробник;
• серія;
• спосіб введення;
• інформація про медичного працівника, який виконав щеплення.

Така деталізація може допомогти відстежувати повноту та якість проведення постконтактної профілактики.

Взаємодія медичної та ветеринарної служб

Важливою особливістю документа є інтеграція роботи різних фахівців, Центрів контролю та профілактики хвороб і ветеринарної служби.

Повідомлення про підозру на сказ у людини необхідно передати до Центру контролю та профілактики хвороб не пізніше ніж через 24 години після первинного звернення пацієнта.

Надалі фахівці Центру контролю та профілактики хвороб доповнюють інформацію даними про:

• поведінку тварини;
• вакцинацію тварини;
• результати ветеринарного спостереження;
• інших постраждалих осіб;
• потребу в міжтериторіальному обміні інформацією.

Інтеграція з ЕСОЗ

Ще одним важливим нововведенням є інтеграція антирабічної допомоги з електронною системою охорони здоров’я. Проєкт визначає можливість ведення форми в електронному вигляді. Також передбачено внесення інформації про направлення та всі етапи постконтактної профілактики. Окремо має фіксуватися причина незавершення вакцинації.

Серед можливих причин:

• відмова пацієнта;
• порушення графіка вакцинації;
• припинення курсу через підтверджене здоров’я тварини;
• інші обставини, що вплинули на завершення профілактики.

Значення для системи охорони здоров’я

Запропоновані зміни можуть покращити контроль за випадками звернень після контактів із тваринами. Вони також спрямовані на стандартизацію збору даних, посилення епідеміологічного нагляду та кращу координацію між медичними й ветеринарними службами.

Фіксація всіх етапів постконтактної профілактики в електронному форматі може допомогти виявляти випадки незавершеної вакцинації та своєчасно реагувати на ризики.

Висновок

МОЗ України пропонує оновити систему епідеміологічного нагляду за сказом шляхом впровадження нової форми первинної облікової документації. Нова форма має охоплювати весь маршрут пацієнта після контакту з твариною — від первинного звернення до завершення або припинення постконтактної профілактики.

Запропоновані зміни спрямовані на цифровізацію, стандартизацію даних, посилення міжвідомчої взаємодії та підвищення контролю за наданням антирабічної допомоги. 

ДЖЕРЕЛО: health-ua.com

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.