Нові препарати для схуднення: як вони допомагають у боротьбі з раком, пов’язаним із ожирінням

Новітні препарати-агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 (GLP-1) відомі своєю ефективністю у зниженні ваги, контролі рівня глюкози та поліпшенні роботи серцево-судинної системи, печінки, нирок і шлунка. Але останні дослідження демонструють ще одну надзвичайну властивість цих ліків — здатність зменшувати ризик розвитку раку, пов’язаного з ожирінням.

Протягом 2024 року дослідники у США проаналізували дані понад 1,6 мільйона пацієнтів із діабетом 2 типу. Вони виявили, що пацієнти, які приймали препарати GLP-1, мали значно менший ризик розвитку 10 із 13 видів раку, пов’язаних із ожирінням, порівняно з тими, хто отримував лише інсулін.

До видів раку, частота яких значно зменшилася серед користувачів GLP-1, належать:

• Рак стравоходу, колоректальний рак, рак ендометрію, жовчного міхура, нирок, печінки, яєчників, підшлункової залози.
• Менінгіома та множинна мієлома.

Зниження ризику раку шлунка також було зафіксовано, хоча й без статистично значущого результату. Водночас препарати GLP-1 не впливали на ризик розвитку постменопаузального раку молочної залози чи раку щитоподібної залози.

Механізми дії GLP-1 проти раку

Дослідники вважають, що протиракова дія препаратів GLP-1 пов’язана з кількома механізмами:

• Втрата ваги. Препарати сприяють значному зниженню ваги, що прямо пов’язане зі зменшенням ризику розвитку раку, пов’язаного з ожирінням.
• Зниження рівня інсуліну. Це зменшує сигнали росту ракових клітин, які залежать від інсуліну.
• Стимулювання імунітету. GLP-1 впливають на імунні функції, які беруть участь у формуванні ракових клітин.

«Захисна дія GLP-1 проти раку походить від багатьох механізмів, і це робить ці препарати важливим інструментом у лікуванні ожиріння та його наслідків», — пояснила Ліндсі Ванг, медичний дослідник з університету Case Western Reserve.

У грудні 2023 року команда Case Western виявила, що пацієнти з діабетом 2 типу, які приймали GLP-1, мали:

• На 44% менший ризик колоректального раку, ніж ті, хто приймав інсулін.
• На 25% менший ризик, ніж ті, хто отримував метформін.

Серед пацієнтів із надмірною вагою або ожирінням ці показники ще кращі: ризик колоректального раку знижувався на 50% порівняно з інсуліном і на 42% порівняно з метформіном.

Перегляньте запис:

Потенціал GLP-1 у боротьбі з раком

Дослідження також показали, що GLP-1 можуть пригнічувати ріст ракових клітин:

• Ліраглутид (GLP-1) знижував життєздатність клітин раку молочної залози та їхню здатність до міграції.
• Аналогічний вплив спостерігали у клітинних лініях раку підшлункової залози.

Препарати також зменшують жирову хворобу печінки, яка є значним фактором ризику раку печінки.

Незважаючи на позитивні результати, дослідники застерігають щодо можливих ризиків. Наприклад, у деяких дослідженнях на тваринах GLP-1 показували потенційний зв’язок із медулярним раком щитоподібної залози та раком підшлункової залози. Однак дані щодо людей залишаються суперечливими.

У 2025 році очікуються нові ретроспективні дослідження, які допоможуть з’ясувати довгостроковий вплив препаратів GLP-1 на ризик раку.

Препарати GLP-1 можуть стати революційним рішенням для боротьби з ожирінням та раком, пов’язаним із цією проблемою. Втрата ваги, поліпшення метаболічних показників і зниження ризику розвитку ракових захворювань демонструють багатогранний потенціал цих ліків.

Однак, як зазначають експерти, успішне довгострокове лікування залежить від поєднання медикаментів із зміною способу життя. Як підсумувала Соналі Тосані, ендокринолог з онкологічного центру доктора Андерсона:
«Якщо пацієнти зможуть змінити свій спосіб життя та підтримувати досягнутий результат після припинення прийому ліків, це забезпечить довгостроковий позитивний вплив на здоров’я, включаючи зниження ризику раку».

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.