Роботизована хірургія опущення матки: перспективи та результати досліджень

Дата публікації: 22.11.2024

Ключові слова: вагітність, опущення матки, тазове дно, роботизована хірургія

Тазове дно відіграє ключову роль у підтримці органів черевної порожнини, особливо у жінок. Ослаблення тазового дна може бути спричинене низкою чинників: вагітністю, пологами, віковими змінами чи спадковістю. Одним із наслідків є опущення матки, яке впливає на якість життя через дисфункції сечового міхура, кишечника, сексуальні розлади та фізичний дискомфорт. Новітні хірургічні методи, зокрема роботизовані процедури, відкривають нові горизонти у лікуванні цього стану.

Частота розладів тазового дна

«Майже кожна друга жінка страждає від розладів тазового дна протягом свого життя», — підкреслює професор Домінік Консген-Мустеа. У легких випадках допомагають тренування, медикаменти чи песарії. Але для пацієнток із серйозними симптомами часто необхідна хірургія.

Розвиток нової хірургічної техніки

Раніше операції з корекції опущення матки зазвичай передбачали використання синтетичних сіток. Утім, професор Консген-Мустеа впровадив новий метод, що базується на використанні аутологічного сухожилля задньої частини стегна. Цей підхід виключає застосування штучних матеріалів.

«Перевага цього методу полягає в тому, що сторонній матеріал не потрапляє в організм», — зазначає професор. Дослідження показують, що видалення сухожилля не впливає на функціональність ноги та довгострокову мобільність.

Методи і результати пілотного дослідження роботизованої сакроцервікопексії (СЦП)

З червня 2022 року по лютий 2023 року в Університетській клініці Бонна було проведено перші у світі операції з використанням роботизованої системи Да Вінчі для корекції апікального пролапсу органів із застосуванням напівсухожильного трансплантата лівого коліна.

Для оцінки ефективності застосовували:

  1. GPFQ (Німецька анкета тазового дна) — для оцінки симптомів сечового міхура, кишечника, сексуальної функції та пролапсу.
  2. POP-Q (Pelvic Organ Prolapse Quantification) — для об’єктивного вимірювання пролапсу.

Пацієнтки з POP-Q C ≥ -1, які не досягли успіху після консервативного лікування або відмовилися від нього, пройшли роботизоване SCP.

Статистичний аналіз

Для оцінки результатів використовували SPSS 29.0. Основним показником було зміщення точки POP-Q C через 12 місяців після операції. Вторинні результати охоплювали:

  • Зміни показників GPFQ.
  • Інтра- та післяопераційні ускладнення.

Результати

У дослідженні взяли участь 10 пацієнтів (середній вік — 55 років, середній ІМТ — 26 кг/м²). Сім пацієнтів мали пролапс II стадії, троє — III стадії.

Об’єктивні результати:

  • Значне зниження POP-Q C на момент виписки (середнє значення 2,2 до операції проти 0 після операції, p = 0,004).
  • Через 12 місяців жодна пацієнтка не мала рецидиву апікального пролапсу.

Суб’єктивні результати:

  • Зниження показника GPFQ функції сечового міхура: 3,85 до операції проти 1,61 через 3 місяці (p = 0,034).
  • Загальне покращення GPFQ: 12,79 до операції проти 3,28 через 3 місяці (p = 0,034).
  • Симптоми пролапсу знизилися: 4,74 до операції проти 0,67 через 12 місяців (p = 0,022).

Ускладнення

Жодних серйозних інтра- або післяопераційних ускладнень. У одного пацієнта був легкий біль у лівій нозі, що успішно лікувався фізіотерапією.

Обговорення

Методика використання напівсухожильного сухожилля була успішно адаптована для роботизованого СЦП. Порівняно з іншими підходами (наприклад, із використанням фасції прямого м’яза живота чи біологічних трансплантатів), цей метод показав нижчий рівень ускладнень.

Результати вказують на потенціал цієї техніки у пацієнток з ожирінням або спайками.
GPFQ підтвердив покращення якості життя через 12 місяців після операції.

Сильними сторонами дослідження є його новизна, впровадження нового хірургічного підходу та ретельний аналіз даних. Однак обмеженням є невелика вибірка та ретроспективний дизайн.

Висновки

Роботизована сакроцервікопексія з використанням напівсухожильного сухожилля є перспективною технікою з низьким рівнем ускладнень. Подальші дослідження із залученням більшої кількості пацієнтів необхідні для підтвердження результатів.

Цей метод може стати стандартом лікування апікального пролапсу, зберігаючи високу ефективність і мінімізуючи ризики.

Новітня техніка визнана перспективною у лікуванні пролапсу матки. Зараз створено міжнародну мережу дослідників під керівництвом УКБ для аналізу довгострокових результатів цієї процедури.

Роботизована хірургія, особливо із застосуванням аутологічних тканин, відкриває нові можливості у лікуванні розладів тазового дна, мінімізуючи ризики та покращуючи якість життя пацієнток.


ДЖЕРЕЛО: International Urogynecology Journal


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Менеджмент дефіциту вітаміну D у пацієнток ...
Що важливо знати про формування медичних в ...
Тетяна Татарчук: Предиктори порушення репр ...
Безоплатні пологи. Що саме гарантує держав ...
Недіагностована залізодефіцитна анемія пі ...
Вплив Омега-3 та риб’ячого жиру на ризик п ...
Клінічна загадка: Раптовий біль у животі