Ендометріоз: згаяний час і біль на самоті

На ендометріоз страждає кожна десята жінка, але він досі залишається медичною таємницею. Це захворювання довго вважалося не вартим уваги, обговорення та наукових досліджень. Багато лікарів були переконані, що відчувати сильний біль під час менструації природно. Або сприймали наполегливі скарги пацієнток за прояви функціональних (Функціональні розлади — при яких відсутні структурні або фізіологічні відхилення, наприклад, синдром подразненого кишечника) чи психосоматичних розладів (Психосоматичні розлади — такі, що виникають під впливом психічних факторів).

Коли ж про ендометріоз говорять жінки, вони говорять про нестерпний біль. А також про згаяний час і можливості, труднощі в навчанні та роботі через нездужання, страх втратити стосунки та не народити дитину. В останні десятиліття ставлення медичного та наукового світу до ендометріозу нарешті змінилося. Але навіть зараз жінки отримують правильний діагноз лише через 7–10 років після появи перших симптомів.

Тканина-засланець

Щомісяця в жіночому організмі відшаровується гормонозалежна внутрішня слизова оболонка матки — ендометрій. Настає менструація. Ендометріоз — це хронічне захворювання, за якого тканини, подібні до ендометрію, виростають в інших органах поза маткою. Вони реагують на коливання гормонів і кровоточать, що призводить до запалення та утворення рубців.

Найчастіше осередки ендометріозу розташовуються на очеревині та в яєчниках, рідше — в ректовагінальній перегородці, сечовому міхурі та кишківнику. Інколи їх виявляють у зовсім неочікуваних місцях — наприклад, легенях чи мозку. Ба більше, лікарі описали випадок, коли це захворювання діагностували у чоловіка! Він протягом кількох років приймав естроген для лікування раку простати. Ендометріоз має багато нерозгаданих секретів.

Основна гіпотеза, яка пояснює розвиток ендометріозу, пов’язана з ретроградною менструацією. Це закидання крові з порожнини матки у фаллопієві труби, а звідти — в черевну порожнину. Шматочки ендометрію при цьому можуть прижитися в інших органах.

Ретроградна менструація є поширеним явищем, вона відбувається у 90% жінок, проте ендометріоз розвивається тільки у кожної десятої. Мають бути ще інші фактори, які дозволяють «прищепі» ендометріозу розвиватися поза маткою. Можливо, імунна система деяких жінок не може розпізнати та знищити тканину-засланця.

Також гіпотеза ретроградної менструації не може пояснити випадки ендометріозу в людей, які ніколи не мали менструального циклу, або нетипове розташування осередків, наприклад, у мозку. Існує кілька гіпотез, які не розглядають ендометрій як джерело «насіння» ендометріозу. Зокрема, вчені вважають, що ендометріоз може розвиватися зі стовбурових клітин різного походження.

Життя з болем

Ще одна загадка ендометріозу полягає в тому, що тяжкість симптомів не завжди корелює з площею ураження. Мінімальні осередки можуть викликати постійний сильний біль. Та навпаки: інколи значні ураження мало турбують жінку. Ендометріоз супроводжується різноманітними симптомами, які часто подібні до проявів інших захворювань, що значно ускладнює діагностику. Через погане самопочуття і знижену продуктивність жінки втрачають майже 11 робочих годин щотижня.

Пацієнтки скаржаться на рясну менструальну кровотечу, біль під час менструації (дисменорея) чи статевого акту (диспареунія). Ба більше, вони можуть мати хронічний тазовий біль, який не пов’язаний з менструальним циклом. Деякі відчувають біль під час сечовипускання чи дефекації. Здуття живота, діарея, закрепи також можуть бути симптомами ендометріозу.

Життя з постійним болем призводить до змін у центральній нервовій системі. Мозок ніби завжди готовий до болю, чекає на нього. Це називається центральною сенсибілізацією. Будь-який тілесний дискомфорт сприймається як больовий стимул. Також жінки з ендометріозом часто страждають на депресію і тривожний розлад. Постійний біль залишає свій відбиток на психологічному стані.

Половина жінок з ендометріозом має проблеми з фертильністю. Хронічне запалення, викликане ендометріозом, часто призводить до утворення тяжів рубцевої тканини, які називають спайками. Вони порушують правильну анатомію органів малого таза та черевної порожнини. Спайки можуть призвести до непрохідності фаллопієвих труб. У такому випадку яйцеклітина не потрапляє до матки. Страх безпліддя робить життя жінок з ендометріозом ще складнішим.

«Мені ніхто не вірив»

Протягом століть біль під час менструації лікарі вважали нормальним. Навіть якщо жінка лежала кілька днів на ліжку, згорнувшись калачиком. Або втрачала свідомість від болісних спазмів. Жінки вважали, що це така доля. А лікарі могли тільки порадити завагітніти, щоб припинити менструації. Як не дивно, таке ставлення часто трапляється і в XXI сторіччі.

Оскільки біль під час менструації медики та науковці вважали нормальним, він рідко ставав предметом досліджень. У світі на ендометріоз страждає понад 190 мільйонів жінок. Вони потребують допомоги, нових методів діагностики та лікування. А дослідження цього захворювання досі мають брак фінансування. Наприклад, у 2022 році Національні інститути здоров’я у США виділили на вивчення ендометріозу лише 0,038% бюджету.

У 2020 році в International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-being була опублікована стаття, в якій автори описали та узагальнили відчуття 25 жінок з ендометріозом. Учасниці дослідження говорили про погіршення якості свого життя, труднощі в інтимних стосунках з партнером, невпевненість у своїй спроможності народити дитину. Спільною для всіх жінок була тема довготривалості встановлення діагнозу, нерозуміння лікарями їхніх відчуттів. Автори назвали її «Ніхто мені не вірив» за словами, які використали кілька учасниць, розповідаючи про свій досвід.

Пацієнтки роками ходять до лікарів, але не можуть отримати відповідь, що з ними відбувається. Вони почуваються самотніми у своїх пошуках, втрачають надію на одужання. Одна з учасниць поділилася в інтерв’ю:

Я була дуже хвора, моє тіло казало про це, але я була єдиною, хто його слухав.

Чому ж діагноз жінки отримують зазвичай лише після 7–10 років поневірянь? Це відбувається через велику різноманітність симптомів ендометріозу та подібність до інших захворювань. Також значною перешкодою є культура нормалізації менструального болю. Особливо страждають дівчата-підлітки. Вважається, що в їхньому віці болючі менструації — це типове явище, яке вони «переростуть».

Деякі типи ендометріозу можна виявити за допомогою УЗД чи МРТ. Але в багатьох випадках необхідно провести діагностичну лапароскопічну хірургію, коли лікар може побачити осередки ендометріозу та взяти їхні зразки для лабораторного дослідження. Зрозуміло, що це зупиняє багатьох лікарів і пацієнток на шляху до правильного діагнозу. Лапароскопічне втручання, хоча і є малотравматичним, може мати ускладнення, як і будь-яка операція.

Отже, потрібні точні, прості та безпечні тести для діагностики ендометріозу. Перспективним напрямком є дослідження певних мікроРНК, які можуть використовуватися як біомаркери захворювання в аналізах крові чи слини. Ці речовини регулюють специфічні гени та відіграють роль у патогенезі ендометріозу. Але поки що результати досліджень таких тестів є суперечливими.

Ендометріоз, на жаль, не лікується. Проте його симптоми можна контролювати за допомогою лікарських препаратів, а інколи — хірургічного видалення осередків ендометріозу та відновлення нормальної анатомії внутрішніх органів. Безпліддя можна подолати за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Головне — щоб жінка з ендометріозом отримала правильний своєчасний діагноз, не зіткнувшись зі ставленням «ніхто мені не вірив».

Багато жінок відчувають дискомфорт або легкий біль під час менструації. Це нормально. Проте якщо біль є настільки сильним, що заважає вести нормальний спосіб життя, а безрецептурні знеболювальні препарати не допомагають, зверніться до лікаря за допомогою. Нестерпний біль не має бути синонімом менструації.

ДЖЕРЕЛО: https://kunsht.com.ua/