Хірурги обережні з новими методами відновлення кісток

Щороку у світі проводиться близько двох мільйонів трансплантацій кісткової тканини, з яких півмільйона виконуються у Сполучених Штатах. Проте дослідження під керівництвом Університету технологій Квінсленда (QUT) виявило, що хірурги досить повільно впроваджують нові біоматеріали та рішення тканинної інженерії.

У статті, опублікованій у журналі BMC Medicine, під назвою «Втрачені в перекладі: відсутність згоди між хірургами та вченими щодо дослідження біоматеріалів та інновацій для лікування дефектів кісток», йдеться про те, чому прогрес науки про біоматеріали та регенеративну медицину не завжди знаходить відображення у клінічній практиці.

Кісткові трансплантати: сучасні виклики та можливості

За словами д-ра Стівена Вайта, поведінкового економіста та старшого наукового співробітника QUT, кісткова тканина є другим за частотою трансплантацій матеріалом після крові. Однак, попри високий попит, значна частина нових досягнень ще не застосовується у клінічній практиці.

«Основними викликами залишаються дефекти кісткової тканини, що виникають внаслідок травм чи хірургічних втручань, таких як видалення пухлин. Аутологічні трансплантати, при яких кісткову тканину пересаджують з однієї частини тіла пацієнта в іншу, мають свої обмеження. Це спонукає науковців до пошуку альтернативних рішень, зокрема алотрансплантатів, синтетичних замінників та 3D-друкованих каркасів», – пояснює доктор Вайт.

Попри згоду між вченими та хірургами щодо необхідності інновацій, впровадження цих рішень у клінічну практику залишається повільним. Основною причиною є складність, пов’язана із високою вартістю, повторними втручаннями та нормативними бар’єрами.

Думки науковців та хірургів: розрив у сприйнятті

Дослідження, проведене командою QUT у співпраці з німецькими університетами та іншими міжнародними партнерами, включало анонімне опитування 337 хірургів і 99 науковців. Більшість респондентів були з Німеччини. Результати показали, що вчені значно оптимістичніше налаштовані щодо перспектив заміни аутологічних трансплантатів інноваційними біоматеріалами.

«Науковці впевнені у можливостях біоматеріалів і тканинної інженерії, водночас вони наголошують на потребі у кращій клінічній значущості доклінічних досліджень та більшій нормативній чіткості, особливо у сфері 3D-друку», – зазначив професор Дітмар В. Хатмахер, директор Центру регенеративної медицини QUT.

Необхідність міждисциплінарного підходу

Доктор Вайт підкреслює важливість тісної співпраці між хірургами та вченими для прискорення впровадження нових технологій у практику. «Результати нашого дослідження демонструють, що узгодження клінічних потреб, наукових досягнень та нормативних вимог є ключем до ефективного використання інновацій», – зазначає він.

Сучасні технології, такі як 3D-друк, мають значний потенціал для зниження витрат та підвищення гнучкості виробництва. Проте для досягнення успіху потрібен не лише технічний прогрес, але й активний діалог між фахівцями різних галузей.

Таким чином, хоча біоінженерія стрімко розвивається, впровадження її досягнень у хірургічну практику залишається викликом. Лише через спільні зусилля можна забезпечити реальну користь для пацієнтів та зменшити навантаження на систему охорони здоров’я.

ДЖЕРЕЛО: BMC Medicine

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.