Вплив пробіотиків та антибіотиків на мікробіом – чи допомагають вони?

Пробіотики давно сприймаються як засіб відновлення кишкової мікробіоти після курсу антибіотиків. Їх вживають для профілактики дисбіозу, а також пов’язаних з ним ускладнень — насамперед інфекції, спричиненої Clostridioides difficile (C. diff). Однак згідно з новими систематичними оглядами, клінічна значущість такої практики є доволі обмеженою, а ефективність пробіотиків — не завжди доведена.

Антибіотики й мікробіом

Антибактеріальні препарати дійсно справляють потужний вплив на кишкову мікробіоту, знижуючи її чисельність та різноманіття. Це може призводити до шлунково-кишкових розладів, включно з антибіотикоасоційованою діареєю та CDI. Проте у великому огляді, опублікованому у 2025 році, автори вказують, що мікробний склад кишечника має високу пластичність і здатність до відновлення у довгостроковій перспективі, навіть без зовнішніх втручань.

Пеергляньте записи:

Пробіотики: перспективи та обмеження

Дослідники проаналізували поточні докази щодо впливу пробіотиків у пацієнтів, які проходять або пройшли лікування антибіотиками. Основні застереження:

• Більшість досліджень не враховують штам-специфічність пробіотиків, їх дозування, а також індивідуальні особливості пацієнта (генетика, вихідна мікробіота, вік, дієта).
• Існує значна варіабельність у методах оцінки результатів: різні кінцеві точки, непорівнювані показники, короткочасні терміни спостереження.
• Дослідження не демонструють послідовної або значущої переваги у використанні пробіотиків щодо профілактики CDI чи діареї, пов'язаної з антибіотиками.

Таким чином, нинішня сукупність доказів не дозволяє рекомендувати пробіотики як стандартну профілактичну або відновлювальну терапію після курсу антибіотиків.

Контекст і клінічне значення

Огляд, підготовлений Кассом Кондреєм (США), акцентує на важливості зваженого підходу до використання пробіотиків. Він підкреслює, що:

• кишкова мікробіота — стійка біологічна система, здатна до самовідновлення;
• рекомендації щодо пробіотиків мають бути індивідуалізовані;
• досі бракує масштабних рандомізованих контрольованих досліджень, які враховують множинні змінні (штам, доза, тривалість прийому, стан здоров’я пацієнта).

У коментарі Кондрей зазначає, що «до проведення високоякісних клінічних досліджень, пробіотики не можуть вважатися засобом із доведеною користю після антибіотикотерапії, а загальна доказова база залишається слабкою.»

Перегляньте записи:

Висновок

Хоча ідея відновлення мікробіому за допомогою пробіотиків після антибіотиків виглядає логічною, сучасні наукові дані не підтримують її як ефективну практику у загальній популяції. Клінічні рішення щодо застосування пробіотиків мають базуватись на конкретних показаннях, а не на загальних уявленнях.

ДЖЕРЕЛО: World Gastroenterology Organisation

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.