Інгібітори протонної помпи в кардіології. Профілактика уражень шлунково-кишкового тракту у пацієнтів на антитромботичній терапії

Дата публікації: 24.02.2025

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: інгібітори протонної помпи, ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель, гастропротекція

Профілактика уражень шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та кровотеч у пацієнтів, які отримують антитромботичну терапію, базується на гастропротекції із застосуванням інгібіторів протонної помпи (ІПП) у групі високого ризику.

Під час нещодавніх Європейських днів Французького товариства кардіології 2025 у Парижі науковці представили оновлені стратегії призначення ІПП, акцентуючи на стратифікації ризику, побічних ефектах, лікарських взаємодіях та скринінгу Helicobacter pylori.

Обґрунтованість призначення ІПП

Хоча 50%-80% призначень ІПП є необґрунтованими, особливо при профілактиці виразок, пов’язаних із нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), ці препарати все ще недостатньо застосовуються у пацієнтів із ризиком кровотечі на фоні антитромботичної терапії, особливо прямими оральними антикоагулянтами (ПОАК).

Данське дослідження на основі національного реєстру показало, що лише 40% пацієнтів, які отримували подвійну антиагрегантну терапію та перенесли шлунково-кишкову кровотечу, приймали ІПП. Метааналіз продемонстрував, що використання ІПП як гастропротекторних препаратів знижує ризик кровотечі на 80%.

Показання до призначення ІПП

Європейські рекомендації щодо хронічного коронарного синдрому рекомендують ІПП (клас I, рівень A) для пацієнтів високого ризику, які отримують ацетилсаліцилову кислоту (АСК), подвійну антиагрегантну терапію або ПОАК.


Перегляньте запис


Фактори ризику для призначення ІПП:

1. Для пацієнтів, які отримують антиагреганти (наприклад, АСК):

  • Наявність в анамнезі виразок шлунка чи дванадцятипалої кишки.
  • Супутній прийом іншого антиагреганта.
  • Супутній прийом антикоагулянтів або ПОАК.
  • Супутній прийом НПЗП або кортикостероїдів.
  • Вік ≥ 65 років, диспепсія, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний алкоголізм, інфекція H. pylori (при наявності щонайменше двох факторів).

2. Для пацієнтів, які отримують ПОАК:

  • Ті ж фактори ризику, але основний — вік ≥ 65 років.

Серед ПОАК найвищий ризик шлунково-кишкової кровотечі має ривароксабан (зростає у 5 разів), тоді як апіксабан має нижчий ризик (зростає у 3 рази).


Перегляньте записи


Особливості прийому ІПП

  • ІПП у половинній дозі (за винятком омепразолу) слід приймати за 30 хвилин до сніданку для оптимального зниження кислотності шлунка.
  • Одна доза ІПП знижує кислотність шлунка приблизно на 60% майже на 24 години.

Лікарські взаємодії

  • Омепразол та інші ІПП, що метаболізуються через CYP450, можуть знижувати ефективність клопідогрелю.
  • Клопідогрель слід приймати за 12 годин після ІПП або замінювати його на прасугрель.
  • Рабепразол є препаратом вибору при одночасному застосуванні з клопідогрелем через мінімальний ризик взаємодії.

Скринінг та ерадикація Helicobacter pylori

  • Маастрихтський VI/Флорентійський консенсус (2022) рекомендує проводити скринінг H. pylori у пацієнтів із високим ризиком.
  • Діагностика: у симптомних пацієнтів – ендоскопія та біопсія, у безсимптомних – дихальний тест.
  • Перед тестом необхідно припинити прийом ІПП за 2 тижні, а антибіотиків – за 4 тижні.

Побічні ефекти ІПП

1. Кислотна гіперсекреція після припинення прийому:

  • Поступове зниження дози допомагає уникнути рецидиву симптомів.

2. Гіпомагніємія:

  • ІПП інгібують всмоктування магнію, особливо у пацієнтів віком >65 років.
  • Рекомендується перевіряти рівень магнію та за потреби приймати добавки.

3. Ризик інфекцій ШКТ:

  • Підвищена чутливість до Clostridium difficile, Salmonella, Campylobacter.
  • Надмірний бактеріальний ріст у верхніх відділах ШКТ.

4. Секреторна діарея:

  • Може бути пов’язана з мікроскопічним колітом.
  • Лансопразол слід розглядати як можливий тригер, якщо діарея виникає після 4 місяців лікування.

Висновок

Інгібітори протонної помпи відіграють ключову роль у профілактиці уражень ШКТ у пацієнтів, які отримують антитромботичну терапію. Однак їх слід призначати лише пацієнтам із високим ризиком шлунково-кишкових кровотеч. При виборі ІПП необхідно враховувати фактори ризику, лікарські взаємодії та можливі побічні ефекти для забезпечення максимальної безпеки та ефективності терапії.


ДЖЕРЕЛО: French Society of Cardiology


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Як споживання риби запобігає розвитку вел ...
Клінічне завдання. Втрата маси тіла. Діагн ...
Проблема запора в общеклинической практике
Оцінка ризику, діагностична візуалізація т ...
Дослідники знаходять багатообіцяючу терапі ...
Медична загадка
Чи існує безпечна межа алкоголю при ранніх ...