Генетичний зв’язок між закрепом і депресією: нові наукові дані

Нові дослідження, опубліковані в BMC Gastroenterology, показують, що генетична схильність до великого депресивного розладу (ВДР) пов’язана з підвищеним ризиком розвитку закрепів. Ці результати підтверджують складний взаємозв’язок між психічним здоров’ям і шлунково-кишковими розладами.

Генетичний зв’язок: що виявило дослідження

Попередні епідеміологічні дослідження вже демонстрували кореляцію між закрепами, тривожними розладами (ТР) та великим депресивним розладом. Проте консенсусу щодо причинно-наслідкових зв’язків не існувало.

Дослідження, проведене групою науковців, на чолі з Денгом, включало аналіз двонаправленого зв’язку між ВДР, ТР та закрепами. Дослідники використали менделівську рандомізацію (MR) для оцінки генетичних даних понад 1,2 мільйона осіб. Результати підтвердили:

1. ВДР збільшує ризик закрепів– як на епідеміологічному, так і на генетичному рівнях.
2. ТР не мають генетичного зв’язку із закрепами.
3. Зворотні причинно-наслідкові зв’язки між ВДР, ТР та закрепами відсутні.

За словами доктора Олександра Голдовскі, гастроентеролога з Медичного центру Бет Ізраїль Діконесс у Бостоні, це відкриття є значним кроком вперед.

Дослідники вперше продемонстрували генетичну причинність між депресією та закрепами, чого не виявляли при тривожних розладах.

Як це дослідження вплинуло на розуміння взаємозв’язку

Результати підтримують попередні роботи інших дослідників, які вивчали зв’язки між психологічними станами та шлунково-кишковими розладами. Особливу увагу привернув генетичний аналіз, що вказує на механізми, через які депресія може впливати на розвиток закрепів.

Ключові механізми:

• Гіперактивація нервової системи, викликана депресією, може порушувати функцію кишечника.
• Протизапальні зміни, характерні для депресії, можуть впливати на кишкову моторику.
• Нестача клітковини та порушення мікробіому також можуть погіршувати симптоми.

Ми повинні лікувати фізичне і психічне здоров’я одночасно. Запор та депресія часто посилюють один одного, тому інтеграція цих аспектів є критичною для пацієнтів.

Дитячий та підлітковий психіатр Оуен Муір

Як проводилось дослідження

Для аналізу використали дані з масштабних генетичних баз:

• ВДР: 246 363 випадки і 561 190 контрольних.
• ТР: 33 640 випадків і 43 456 контрольних.
• Закрепи: 36 022 випадки і 341 255 контрольних.

Головні методи включали:

• Відбір однонуклеотидних поліморфізмів (SNP).
• Оцінку інструментальних змінних за допомогою F-статистики.
• Перевірку результатів на гетерогенність і плейотропію.

Зворотній аналіз підтвердив, що генетична схильність до закрепів не збільшує ризик розвитку ВДР або ТР, що ще раз підкреслює односторонність виявленого зв’язку.

Практичні рекомендації для клініцистів

Дослідники закликають лікарів приділяти увагу психічному стану пацієнтів із шлунково-кишковими розладами. Доктор Голдовскі радить:

• Регулярно перевіряти пацієнтів із закрепами на депресію та тривогу.
• Використовувати дієту, багату клітковиною, для підтримки роботи кишечника.
• Заохочувати міждисциплінарну співпрацю між гастроентерологами та психіатрами.

Це допоможе не лише покращити якість життя пацієнтів, але й створити індивідуалізовані підходи до лікування.

Перегляньте запис:

Перспективи майбутніх досліджень

Фахівці вбачають у цих результатах потенціал для нових інтегрованих моделей лікування. Доктор Муір зазначає: "Потрібно більше досліджень, щоб з’ясувати, як запальні процеси та мікробіом впливають на зв’язок між ВДР та закрепами."

Доктор Голдовскі додає, що розробка персоналізованих ліків може стати наступним проривом у лікуванні обох станів.

Висновок

Генетичний зв’язок між депресією та закрепами відкриває нові можливості для інтегрованого лікування. Виявлення цих взаємозв’язків допоможе лікарям краще розуміти

ДЖЕРЕЛО: BMC Gastroenterology

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.