Фетоскопічна внутрішньоутробна оклюзія трахеї (FETO)

Фетоскопічна внутрішньоутробна оклюзія трахеї (FETO) є експериментальним методом лікування важкої вродженої діафрагмальної грижі (ВДГ) з метою попередження або реверсії легеневої гіпоплазії й забезпечення адекватного росту легень для виживання новонароджених. Цей підхід має позитивний ефект на зниження смертності, частоти легеневої гіпертензії та використання екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) у випадках важкої ВДГ.

Механізм дії

Звичайно, легені плода є нетто-продуцентами амніотичної рідини, а об'єм легеневої рідини та внутрішньотрахеальний тиск підтримуються на постійному рівні завдяки гортанним механізмам плода. Під час нормального розвитку легень у плода рідина виходить через трахею. FETO перекриває нормальний вихід легеневої рідини під час розвитку легень, що призводить до збільшення транспульмонарного тиску і розвитку великих, заповнених рідиною легенів.

Процедура

Процедура FETO виконується черезшкірно з використанням балона для оклюзії трахеї плода. Вона проводиться під місцевою анестезією матері, з аналгезією та іммобілізацією плода. Це дозволяє зменшити ризики передчасних пологів, розриву матки на пізніх термінах вагітності та недостатності сурфактанту. Процедура покращила виживаність і зменшила захворюваність у порівнянні з попередніми підходами.

Таймінг і тривалість

Оптимальний час для проведення FETO, тривалість оклюзії та методика видалення балона залишаються невизначеними. Для важких випадків лівобічної ВДГ (спостережувана/очікувана площа легень до окружності голови [o/e LHR] <25%) досвідчені фахівці вставляють балон на 27+0 до 29+6 тижнів, оскільки рання оклюзія пов’язана з високим ризиком ускладнень. Для помірних випадків (o/e LHR: 25-35% з печінкою в будь-якому положенні або 35-45% з грижуванням печінки) процедуру виконують на 30+0 до 31+6 тижнів, оскільки хоча відстрочення FETO може бути менш ефективним, ніж раннє втручання, помірні випадки мають загалом кращий прогноз, а передчасні пологи, якщо вони виникають внаслідок процедури, менш загрозливі на цьому терміні гестації. FETO також проводять при важкій правобічній ВДГ (o/e LHR <45% з грижуванням печінки). Оклюзію зазвичай знімають на 34 тижні за допомогою фетоскопії або під контролем ультразвуку, після чого вагітність продовжується, але зняття оклюзії можна провести після часткового розродження плода, зберігаючи циркуляцію через плаценту.

Показання FETO розглядається для плодів з важкою ВДГ і поганим прогнозом.

Наші критерії включають:

• Ізольована лівобічна ВДГ.
• o/e LHR <25%.
• Одноплідна вагітність.
• Відсутність короткої шийки матки.
• Гестаційний вік 27+0 до 29+6 тижнів на момент процедури.

Деякі центри також пропонують FETO при помірній ВДГ (o/e LHR <35%) на 30+0 до 31+6 тижнів гестації. Батькам слід враховувати переваги FETO у плодів з важкою легеневою гіпоплазією, ризики передчасних пологів і передчасного розриву оболонок, а також відсутність довгострокових даних щодо результатів у немовлят після FETO.

Результати FETO

FETO показало зниження смертності та захворюваності у порівнянні з традиційними методами лікування. Випробування TOTAL (Tracheal Occlusion To Accelerate Lung growth) демонструють, що ця методика значно покращує виживання у випадках важкої ВДГ. Однак батькам слід враховувати варіабельність прогнозування легеневої гіпоплазії за даними сонографії, підвищені ризики передчасних пологів і тривалу невизначеність щодо результатів у майбутньому.

Висновок

FETO є перспективною терапією для плодів з важкою ВДГ і важкою легеневою гіпоплазією. Процедура повинна виконуватися в спеціалізованих центрах з ретельним обговоренням ризиків і вигод для кожного конкретного випадку, враховуючи індивідуальні обставини та бажання батьків.

ДЖЕРЕЛО: https://www.uptodate.com/

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.