Використання статинів і ризик гепатоцелюлярної карциноми та фіброзу печінки при хронічних захворюваннях печінки

Статини – це група лікарських засобів, які широко використовуються для лікування дисліпідемії. Останні дослідження показали, що статини можуть знижувати ризик розвитку гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК) через їх здатність зменшувати прогресування фіброзу печінки. Оскільки хронічні захворювання печінки (ХЗП) можуть супроводжуватись прогресуючим фіброзом і збільшеним ризиком розвитку раку печінки, важливо вивчити потенційний вплив статинів на ці процеси.

Метою цього дослідження було оцінити зв'язок між застосуванням статинів та ризиком розвитку ГЦК та печінкової декомпенсації, з особливим акцентом на прогресуванні фіброзу печінки, серед дорослих пацієнтів із ХЗП.

Дане когортне дослідження використовувало дані Реєстру пацієнтів, зібрані за період з 2000 по 2023 роки. У дослідження були включені пацієнти віком від 40 років і старші, які мали ХЗП і початковий показник фіброзу-4 (FIB-4) 1,3 або вище. Учасники були розподілені на дві групи: користувачів статинів і тих, хто їх не застосовував. Аналіз даних проводився з 5 серпня 2024 року по 3 січня 2025 року.

Основним фактором впливу на результати дослідження було застосування статинів.

Основні результати та вимірювання: Основними результатами були 10-річна кумулятивна захворюваність на ГЦК та печінкову декомпенсацію, а також переходи між різними категоріями ризику фіброзу печінки на основі балів FIB-4. Застосування статинів оцінювалося за допомогою сукупної визначеної добової дози (cDDD) 30 або більше. Прогресування фіброзу оцінювали за допомогою групових переходів FIB-4 (низький, проміжний, високий) з часом. Результати аналізували за допомогою скоригованого співвідношення ризиків (aSHR) і тенденцій у серійних показниках FIB-4.

Результати: Аналіз включав 16 501 учасника (середній вік 59,7 років, SD = 11,0), серед яких 6750 жінок (40,9%) і 9751 чоловік (59,1%). З них 3610 були користувачами статинів, а 12 891 – не користувалися ними. Користувачі статинів мали значно нижчу 10-річну захворюваність на ГЦК (3,8% проти 8,0%; різниця ризиків -4,2%) та на декомпенсацію печінки (10,6% проти 19,5%; різниця ризиків -9,0%) порівняно з пацієнтами, які не застосовували статини. Відносні ризики для ГЦК і декомпенсації печінки становили 0,67 та 0,78 відповідно.

Вплив ліпофільних статинів і тривалість їх застосування (≥600 cDDD) були пов'язані з подальшим зниженням ризику ГЦК і декомпенсації печінки. Для пацієнтів із серійними даними FIB-4, у групі з проміжним базовим показником FIB-4, 14,7% користувачів статинів перейшли до високої групи порівняно з 20,0% тих, хто не застосовував статини. Серед пацієнтів із високим базовим показником FIB-4 31,8% користувачів статинів перейшли до проміжної групи та 7,0% – до групи низького ризику, порівняно з 18,8% і 4,3% відповідно у тих, хто не приймав статини (P < 0,001).

Перегляньте запис:

Висновки та актуальність: Це когортне дослідження показало, що застосування статинів пов'язане зі зниженням ризику розвитку ГЦК і печінкової декомпенсації серед пацієнтів із ХЗП. Крім того, використання статинів покращує перехід між групами фіброзу печінки, що може свідчити про їх потенціал у профілактиці прогресування захворювання. Результати підтверджують важливість статинів як частини стратегії для запобігання ускладненням хронічних захворювань печінки, включаючи рак печінки.

ДЖЕРЕЛО: PubMed

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.