Періопераційна екстракорпоральна серцево-легенева реанімація у дорослих: аналіз одноцентрового дослідження

Дата публікації: 12.12.2024

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: СЛР, лактат, серцево-легенева реанімація, рівень рН

Екстракорпоральна серцево-легенева реанімація (ЕКЛР) є передовим методом підтримки життя, що використовується у випадках рефрактерної зупинки серця в стаціонарних умовах. Використання ЕКЛР демонструє кращі результати щодо виживання пацієнтів у порівнянні зі стандартною серцево-легеневою реанімацією (СЛР). Пацієнти в післяопераційний період є особливою категорією, яка потребує індивідуального підходу до лікування. Дане дослідження аналізує характеристики результатів та помилок, отриманих при застосуванні ЕКЛР для періопераційної зупинки серця (ПОЗС).

Методи

Дослідження є одноцентровим ретроспективним оглядом, проведеним серед дорослих осіб, які отримали ЕКЛР у період із січня 2015 року по серпень 2022 року. Усі пацієнти мали підтверджені випадки періопераційної зупинки серця. Проаналізовано такі показники:

  • демографічні дані;
  • клінічні характеристики зупинки серця;
  • результати реанімації;
  • неврологічний стан на момент виписки.

Основним показником ефективності було визначено виживаність із позитивним неврологічним прогнозом. Неврологічний стан оцінювався за допомогою церебральної категорії, де 1–2 свідчили про сприятливий результат.

Результати

У дослідженні взяли участь 33 пацієнти, яким виконували ЕКЛР у зв'язку з ПОЗС. Основні характеристики:

  • 73% (24 пацієнти) перенесли зупинку серця при катетеризації серця.
  • 27% (9 пацієнтів) мали зупинку серця в операційній або кабінеті інтервенційної радіології.

Виживаність до моменту виписки склала 57,6%. Серед тих, хто вижив:

  • 89,5% продемонстрували позитивний неврологічний результат із церебральною категорією 1 або 2.

Аналіз даних показав:

  • Середній час серцево-легеневої реанімації у хворих, які вижили, був коротшим (16,5 хвилин) порівняно з тими, хто не вижив (25,0 хвилин, p<0,05).
  • Пацієнти, які вижили, мали:
    • нижчий рівень лактату (73 мг/дл проти 115 мг/дл, р=0,005);
    • вищий рівень рН (7,17 проти 7,03, р=0,005).

Інші спостереження:

  • Найчастішими причинами ПОЗС були гіповолемія, ішемічні ускладнення та електролітний дисбаланс.
  • Ефективність реанімації залежала від швидкості прийняття рішення про використання ЕКЛР.

Перегляньте записи заходів, що відбулись в межах:


Висновки

Застосування ЕКЛР у дорослих із періопераційною зупинкою серця може забезпечити високі показники виживання та сприятливі неврологічні наслідки в ретельно відібраних випадках. Основними факторами, які асоціюються зі смертністю, є:

  • тривалий час серцево-легеневої реанімації;
  • високий рівень лактату;
  • зниження рН.

Дослідження підкреслює необхідність швидкої ідентифікації пацієнтів, які потребують ЕКЛР, та своєчасного її впровадження. Враховуючи обмежений розмір вибірки, дослідження не дозволило виявити інші прогностичні чинники, проте певні тенденції вказують на потребу в подальших дослідженнях із залученням більшої кількості пацієнтів.


ДЖЕРЕЛО: ANESTHESIOLOGY


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
(Не)доказова медицина? Результати опитуван ...
Вивчення ризику серцево-судинних захворюва ...
Гіпертрофічна кардіоміопатія: причини, сим ...
Нове дослідження: що краще для серцево-суд ...
У Сумах вперше в історії провели трансплан ...
Що нового у лікуванні серцевої недостатнос ...
Нічна артеріальна гіпертензія: ризики та п ...