Тирзепатид при серцевій недостатності зі збереженою фракцією викиду та ожирінням
Дата публікації: 09.12.2024
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: ожиріння, серцева недостатність, тирзепатид, анкета кардіоміопатії Канзас-Сіті, KCCQ-CSS
Анотація
Ожиріння є суттєвим фактором ризику розвитку серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНЗФВ), що характеризується прогресуючим погіршенням якості життя в результаті та підвищеним ризиком серцево-судинних подій. Тирзепатид — це новий препарат, який є подвійним агоністом глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (GIP) та рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) тривалої дії. Він демонструє значну ефективність у зниженні ваги та покращенні метаболічного профілю, однак про його вплив на серцево-судинні результати у разі обмеження СНЗФВ.
Методи
У цьому міжнародному багатоцентровому подвійному сліпому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні взяв участь 731 пацієнт із СНЗФВ, фракцією викиду ≥50% та індексом маси тіла (ІМТ) ≥30. Учасники розподіляли у співвідношенні 1:1 для отримання тирзепатиду (до 15 мг підшкірно один раз на тиждень) або плацебо протягом 52 тижнів. Основними кінцевими точками були:
- Комбінована частота смерті від серцево-судинних причин або пошкодження СНЗФВ.
- Зміни у якості життя за оцінкою Анкети кардіоміопатії Канзас-Сіті (KCCQ-CSS).
Результати
У дослідженні взяли участь 364 пацієнти в групі тирзепатиду та 367 у групі плацебо, середня тривалість спостереження склала 104 тижні. Основні результати:
- Серцево-судинні: події
- Комбінована частота смерті від серцево-судинних причин або загострення СНЗФВ була значно нижчою в групі тирзепатиду (9,9%) порівняно з плацебо (15,3%) (співвідношення ризиків [СР]: 0,62; 95% довірчий інтервал [ДІ] : 0,41–0,95; Р = 0,026).
- Загострення СНЗФВ спостерігалося у 8,0% споживачів у групі тирзепатиду проти 14,2% у групі плацебо (СР: 0,54; 95% ДІ: 0,34–0,85).
- Частота смертності від серцево-судинних причин була дещо вищою в групі тирзепатиду (2,2%) порівняно з плацебо (1,4%), але це не досягло статистичної значущості (СР: 1,58; 95% ДІ: 0,52– 4,83).
- Якість життя (KCCQ-CSS):
- Через 52 тижні покращення оцінки KCCQ-CSS у групі тирзепатиду становило 19,5±1,2 відповідно до 12,7±1,3 у групі плацебо (різниця між групами: 6,9; 95% ДІ: 3,3–10, 6; P < 0,001).
- Побічні ефекти:
- Побічні явища, переважно шлунково-кишкові (нудота, діарея), були основною причиною припинення прийому тирзепатиду в 6,3% випадків, тоді як у групі плацебо це спостерігалося в 1,4%.
Обговорення
Результати дослідження показали, що тирзепатид суттєво знижує ризик комбінованих серцево-судинних подій у сім’ї із СНЗФВ та ожирінням. Основними механізмами, що лежать на основі цього ефекту, є зменшення маси тіла, покращення метаболічних параметрів, таких як глікемічний контроль і ліпідний профіль, а також можливий прямий вплив на серцево-судинну систему через активацію рецепторів GIP та GLP-1.
Водночас підвищена частота шлунково-кишкових побічних явищ потребує результату спостереження за пацієнтами, які приймають цей препарат.
Перегляньте запис:
Висновки
Лікування тирзепатидом у разі потреби із СНЗФВ та ожирінням:
- Значно знижує ризик серцево-судинних подій.
- Покращує якість життя, що підтверджує підвищення оцінки KCCQ-CSS.
- Демонструє прийнятний профіль безпеки з мінімальними побічними ефектами.
Ці дані підкреслюють потенціал тирзепатиду як ефективної терапії для лікування із СНЗФВ та ожирінням, хоча необхідні подальші дослідження для підтвердження тривалої безпеки та ефективності препарату.
ДЖЕРЕЛО: PubMed
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.