Реваскуляризація безсимптомного стенозу сонної артерії: когнітивні результати рандомізованих досліджень CREST-2

У JAMA опубліковано результати когнітивного аналізу рандомізованих досліджень CREST-2, у яких вивчали, чи здатне відновлення кровотоку через сонну артерію покращити пам’ять, увагу та інші когнітивні функції в людей із тяжким безсимптомним стенозом.

Результати показали, що ні стентування сонної артерії, ні каротидна ендартеректомія у поєднанні з інтенсивною медикаментозною терапією не забезпечували додаткового покращення когнітивних функцій порівняно лише з медикаментозним лікуванням протягом періоду спостереження до 4 років.

До CREST-2 включали пацієнтів віком від 35 років із безсимптомним стенозом сонної артерії ≥70 %. Когнітивне тестування пройшли 2165 із 2366 учасників.

Дослідження складалося з двох паралельних рандомізованих випробувань:

• 1078 учасників — стентування сонної артерії плюс інтенсивне медикаментозне лікування або лише медикаментозне лікування;
• 1087 учасників — каротидна ендартеректомія плюс медикаментозне лікування або лише медикаментозне лікування.

Середній вік учасників становив 70,1 року, 37,8 % були жінками. Когнітивні функції оцінювали до початку лікування та щороку протягом періоду до 4 років за допомогою п’яти тестів, які охоплювали навчання, пам’ять, виконавчі функції, увагу та швидкість обробки інформації. Оцінювання проводили централізовано телефоном, а фахівці не знали, до якої групи лікування належав пацієнт.

Через 4 роки статистично значущої різниці між групами не виявили. Для стентування скоригований комплексний когнітивний показник становив 0,22 у групі втручання проти 0,18 при медикаментозній терапії; різниця між групами — 0,03 (95 % ДІ від −0,09 до 0,15). Для каротидної ендартеректомії показники становили відповідно 0,25 та 0,23; різниця — 0,02 (95 % ДІ від −0,09 до 0,14). Також не виявили значущих переваг реваскуляризації за жодним з окремих когнітивних тестів.

Безсимптомний виражений стеноз сонної артерії раніше пов’язували з гіршими когнітивними показниками, тому існувало припущення, що відновлення кровотоку може покращити функціонування мозку.

Однак результати CREST-2 цього не підтвердили: ані стентування, ані каротидна ендартеректомія не дали клінічно значущої когнітивної переваги над інтенсивною медикаментозною терапією.

Водночас це дослідження не означає, що реваскуляризація загалом не має клінічної користі. У цьому аналізі оцінювали саме когнітивні функції, тоді як рішення щодо втручання при стенозі сонної артерії насамперед пов’язане з оцінкою ризику інсульту та співвідношенням користі й ризику процедури.

Серед обмежень варто враховувати, що хоча спостереження передбачало період до 4 років, середня тривалість когнітивного спостереження становила близько 2,24 року. Крім того, результати стосуються пацієнтів із тяжким, але безсимптомним стенозом і не повинні автоматично переноситися на людей, які вже перенесли транзиторну ішемічну атаку або інсульт.

ДЖЕРЕЛО: jamanetwork

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.