Депресія — хвороба душі та тіла

Дата публікації: 10.01.2020

Автори: Редакція «Аксемедін»

Ключові слова: депресія, депресивний розлад, пацієнт із депресією

Депресія іноді сприймається як хвороба, пов’язана з прогресом, але ще Гіппократ описав стан, який назвав «меланхолія» і надав рекомендації щодо його лікування. Допомога пацієнтам з депресією (діагноз за МКХ-10 – F32 – Депресивний епізод, F33 – Рекурентні депресивні розлади, F34.1 – Дистимія; за ICPC-2 — Р03— Депресія) в Україні регламентовано:

  • Наказом Міністерства охорони здоров’я від 25.12.2014 року № 1003 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при депресії» (далі — Наказ 1003), який є чинним, хоча дата перегляду протоколу – грудень, 2017 р.
  • Доступними українською мовою настановами медично-наукового товариства Duodenum Medical Publication Ltd щодо лікування післяпологової і старечої депресії, а також депресивних розладів у дітей та підлітків.

Як стверджують експерти ВООЗ, депресію можуть з упевненістю діагностувати і лікувати працівники первинної медико-санітарної допомоги, які не є фахівцями в області психічного здоров’я. У Наказі 1003 зазначено:

  • Майже 80% пацієнтів із депресією лікуються в лікарів загальної практики – сімейних лікарів з приводу інших захворювань.
  • Серед пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, 17% мають депресивний розлад, який часто поєднується з соматичною патологією.
  • 20% пацієнтів із ішемічною хворобою серця, 30-50% пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, та 30-60% пацієнтів, які перенесли мозковий інсульт, страждають на депресію.
  • Питання встановлення діагнозу психічного захворювання відносяться виключно до компетенції лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів.
  • Проте законом не виключається участь лікарів інших спеціальностей при наданні психіатричної допомоги.

У 2017 році у Psychiatric Times опубліковано статтю «Управління тривожністю у пацієнтів з соматичними захворюваннями», в якій названо 47 патологічних станів від порушення серцевого ритму до раку підшлункової залози, першим клінічним симптомом яких може бути тривожність. Окрім того, надано перелік 30 категорій медикаментів (до їх числа ввійшли селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну), побічною дією яких є пригнічений настрій. Тому вкрай важливо пам’ятати, що у окремих пацієнтів, не лише соматична патологія маскується під депресію, але й депресивний розлад — виступає проявом онкологічного або запального захворювання. 

Саме тому Наказ 1003 акцентує увагу: існує потреба у створенні системи заходів щодо підвищення поінформованості лікарів, які надають первинну медичну допомогу, з питань діагностики та лікування депресії (в тому числі, коморбідної). Програма підготовки має включати основні питання:

  • засвоєння практичних методів розпізнавання та діагностики депресії;
  • формування навичок адекватного спілкування з такими хворими;
  • ознайомлення із сучасними фармакологічними препаратами та особливостями їх використання.

Окрім основних діагностичних критеріїв депресії — зниження настрою, втрати інтересу від діяльності, зазвичай, пов’язаною з позитивними емоціями, зменшення активності, підвищення втомлюваності — лікарю первинної ланки слід звертати увагу на додаткові прояви:

  • порушення сну і апетиту;
  • почуття нікчемності, надлишкової або неадекватної провини;
  • нездатність зосередитися, нерішучість, вагання при прийнятті рішення;
  • біль у м’язах, суглобах, попереку, головний біль;
  • проблеми сексуального характеру.

За даними Центрів з контролю і профілактики захворювань (США), серед жінок депресія зустрічається майже вдвічі частіше. Може виникнути у будь- якому віці, у тому числі, дитячому. У грудні 2019 року вчені із Університету Джона Хопкінса в Балтиморі оприлюднили результати дослідження, що виявляє значний зв'язок між вейпінгом і депресією. Доведено, що пацієнти з депресією частіше страждають на запальні, аутоімунні захворювання, метаболічний синдром, артрит, синдром подразненого кишечника. Але не з’ясовано, чи депресія сприяє виникненню таких станів, чи, навпаки, вищезгадані патології роблять організм людини більш вразливим для депресії.

Medical NewsToday в матеріалі від 7 січня 2020 року вказує наступні типи депресії:

  • Великий депресивний розлад — класична форма.
  • Стійкий депресивний розлад (дистимія) — триває 2 та більше років.
  • Післяпологова і перинатальна депресія — розвивається протягом першого року після пологів. Рекомендується використовувати такий термін стосовно жінок, депресія у яких розвинулась під час вагітності.
  • Великий депресивний розлад з психічними особливостями — коли депресія супроводжується психозом. Внесено зміни до DSM-5. Особи з такими станами можуть мати помилкові переконання (омани) у вигляді провини, хвороби або бідності або галюцинації.
  • Великий депресивний розлад з сезонним характером — раніше відомий як сезонний афективний розлад. Виникає частіше у холодну пору року. Експерти вважають причиною виникнення — брак ультрафіолетового опромінення, але пояснення, чому виникає лише у окремих людей, немає.
  • Ситуаційна депресія або розлад адаптації — діагностується у осіб, які пережили травматичну життєву подію (розлучення, смерть близької людини, втрату роботи, стали жертвою насильства). У дітей причиною таких розладів може стати народження молодшої дитини або розлучення батьків.
  • Великий депресивний розлад з атиповими ознаками — однією із ключових особливостей цього стану є те, що настрій людини тимчасово покращується, коли щось відбувається. Спеціалісти називають це «реактивністю настрою».

Для скринінгу депресії у пацієнтів групи ризику Наказ 1003 рекомендує використовувати Опитувальник здоров’я пацієнта PHQ-2 (Patient Health Questionnaire). При позитивній відповіді хоча б на одне запитання PHQ-2 — проводити подальше опитування з використанням опитувальника PHQ-9. У разі підтверджуючої суми балів, слід уточнити особливості перебігу депресії, що в цілому дозволяє поставити синдромальний діагноз депресії та визначити її тяжкість.

У пацієнтів з депресією важливо проводити аналіз суїцидальних намірів – за допомогою запитання «Чи часто упродовж останнього місяця Вас турбували думки про вчинення самогубства?». Бажано надати пацієнту «Інформаційний лист про депресію для пацієнта». Пацієнти з депресією та високим ризиком суїциду направляються у спеціалізований стаціонар терміново.

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Новини епілептології
Аналіз опитування «Моє ставлення до медичн ...
Проведення імпульсно-хвильової радіочастот ...
Чинники ризику інсультів у дітей
Роль депрессии во врачебной практике
Пацієнти в історії мовленнєвих розладів
Соматоформная вегетативная дисфункция: эво ...