Вміст ядерного транскрипційного фактора NF-kB у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від важкості та рівня контролю захворювання

Дата публікації: 24.01.2019

Автори: Дудник Вероніка Михайлівнад.мед.н., проф., зав. каф. педіатрії №2 Вінницького НМУ імені М.І. Пирогова, Куцак Олеся Володимирівнааспірант каф. педіатрії №2 Вінницького НМУ імені М.І. Пирогова

Ключові слова: бронхіальна астма, діти, ядерно-транскрипційний фактор (nf-kb)

Мета: оцінити зміни вмісту ядерно-транскрипційного фактора (ЯТФ) NF-kB у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму (БА), залежно від важкості та рівня контролю захворювання.

Матеріали і методи. Вміст ЯТФ NF kB визначали у 70 дітей шкільного віку з БА. У 23 хворих був інтермітуючий перебіг, у 47 — персистуючий перебіг БА. Контрольована БА склала 19,14%, частково контрольована — 31,91%, неконтрольована — 48,95%. Контрольну групу склали 25 практично здорових дітей відповідного віку. Вміст ЯТФ NF kB у сироватці крові визначали імуноферментним методом з використанням набору Human NF kB ELISA Kit (Elabscience, China) відповідно до інструкції фірми-виробника.

Результати. У сироватці крові дітей з БА виявлено високий вміст ЯТФ NF-kB — 7,15 ±0,25 пг/мл, що у 1,95 разу більше, ніж у практично здорових дітей (3,66 пг/мл), p<0,001. Вміст NF-kB при інтермітуючій БА був у 1,86, а при персистуючій — у 2,05 разу вищим порівняно з практично здоровими дітьми (р<0,001). При контрольованому перебігу БА показник NF-kB у сироватці кровістановив 8,79±0,72 пг/мл, при частково контрольованому — 7,63±0,68 пг/мл, при некотрольованому — 6,41±0,41 пг/мл, що вище у 2,4 разу відносно показника практично здорових дітей — 3,66±0,21 пг/мл (р<0,001). Вміст ЯТФ NF-kB у дітей з контрольованим перебігом БА у 1,15 разу вищий, ніж при частково контрольованому, а при неконтрольованому — у 1,4 разу (р<0,001). Високий вміст NF-kB у дітей з БА порівняно з практично здоровими дітьми спостерігався у віковому періоді 13–18 років (7,70±0,53 пг/мл; р<0,001). У групі практично здорових дітей вміст ЯТФ NF-kB був у межах референтних величин та становив у віці 6–13 років 3,34±0,26 пг/мл, а у віці 13–18 років — 4,35±0,29 пг/мл.

Висновки. Встановлено зміни вмісту ЯТФ NF-kB у сироватці крові дітей з БА залежно від важкості та рівня контролю захворювання. Основна функція NF-kB полягає у швидкому включенні протизапальних генів незалежно від важкості перебігу БА та рівня контролю, лише з тією різницею, що за персистуючого перебігу БА експресія ЯТФ NF-kB вища, і він в більшій мірі активізує інші білки, які, в свою чергу, можуть активізувати експресію самого ЯТФ NF-kB. Рівні ЯТФ NF-kB в крові при БА не залежать від віку хворих.


Вступ

Матеріал і методи дослідження

Результати дослідження та їх обговорення

Висновки

Література


Вступ

Бронхіальна астма це захворювання, в основі якого лежить хронічне, алергічне запалення бронхів, за участі цілого ряду клітин та медіаторів запалення. Розвиток БА відбувається внаслідок дисрегуляції та дисбалансу вродженої та адаптивної імунної відповіді, яка порушується у хворих дітей [5]. Такі обставини характеризують БА як глобальну медико-соціальну проблему та зумовлюють необхідність її подальшого всебічного вивчення [1, 3, 6].

На сьогодні очевидна генетично зумовлена активність клітин імунної відповіді та медіаторів запалення у сироватці крові, а також встановлена ключова роль ядерного транскрипційного фактора (ЯТФ) NF-kB у патогенезі БА.

Слід зазначити, що пригнічення ЯТФ NF-kB може як послаблювати запалення та імунні реакції, так і посилювати клітинну загибель, оскільки цей фактор призводить до експресії ряду молекул, що сприяють виживанню клітин.

Очевидна генетично зумовлена активність клітин імунної відповіді та медіаторів запалення у сироватці крові, а також встановлена ключова роль ядерного транскрипційного фактора (ЯТФ) NF-kB у патогенезі БА

Подібні дослідження при БА у дітей, зокрема визначення цитокінів та інших прозапальних молекул, експресія яких регулюється ЯТФ NF-kB, у літературних джерелах висвітлені поодиноко [8]. Транскрипційні фактори регулюють експресію білків, характерних для розвитку та перебігу БА, у тому числі інтерлейкінів, IgE, а також проліферацію ключових клітин БА еозинофілів, В-лімфоцитів, Т-хелперів. Дотепер роль багатьох факторів ідентифікована, однак внесок деяких елементів даних транскрипційних факторів у розвиток і перебіг БА у достатній мірі не вивчені, особливо у дітей[4].

Тому дослідження генотипових ознак дасть можливість уточнити патогенетичні механізми розвитку БА, формування клінічного перебігу

захворювання, розробити ряд заходів для попередження даної патології та адекватної її терапії, що дозволить зменшити медикаментозне навантаження на дитячий організм [9].

Мета: оцінити зміни вмісту ЯТФ NF-kB у сироватці крові дітей, хворих на БА, залежно від важкості та рівня контролю захворювання.

Матеріал і методи дослідження

У дослідження було включено 70 дітей шкільного віку, хворих на атопічну БА. Контрольну групу склали 25 практично здорових дітей відповідного віку.

Клінічний діагноз встановлювався згідно із затвердженим МОЗ України (наказ № 868 від 08.10.2013 р.) протоколом та з дотриманням Глобальної ініціативи з бронхіальної астми (The Global Initiative for Asthma GINA 2016,2017) [5,7,10]. Біохімічне дослідження проводолися в науково-дослідній клініко-діагностичній лабораторії Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова. Вміст ЯТФ NF — kB  у сироватці крові визначали імуноферментним методом з використанням набору Human NF kB ELISA Kit (Elabscience, China) відповідно до інструкції фірми-виробника.

Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).

Клінічний діагноз встановлювався згідно із затвердженим МОЗ України (наказ № 868 від 08.10.2013 р.) протоколом та з дотриманням Глобальної ініціативи з бронхіальної астми (The Global Initiative for Asthma GINA 2016,2017)

Статистична обробка отриманих результатів була проведена за допомогою програми Statistica 6,0, із застосуванням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Оцінювали правильність розподілу ознак за кожним з отриманих варіаційних рядів, середні значення кожної ознаки, що вивчалася, стандартні помилки та відхилення.

Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами при правильному розподілі визначали за допомогою критерію Стьюдента для незалежних величин, а в інших випадках за допомогою U-критерія МанаВітні. Усі результати вважалися достовірними, якщо р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

За результатами обстеження у дітей з БА рівень ЯТФ NF-kB  у периферичній крові становив 7,15±0,25 пг/мл, що у 1,95 разу вище, ніж у практично здорових дітей (3,66 пг/мл, p<0,001) (табл.1).

Таблиця 1. Вміст ядерного транскрипційного фактора NF-kB у сироватці крові хворих на бронхіальну астму та здорових дітей (M±m)

Примітка: *різниця достовірна між групами хворих та практично здорових дітей р<0,001.

Оцінка вмісту ЯТФ NF-kB у сироватці крові хворих на БА залежно від важкості перебігу захворювання засвідчила у 1,15 рази нижчі показники ЯТФ NF-kB у дітей, хворих на інтермітуючу БА, порівняно з пацієнтами, що страждали на персистуючу БА (6,44±0,37 пг/мл та 7,15±0,25 пг/мл відповідно). Вміст ЯТФ NF-kB при інтермітуючій БА був у 1,86, а при персистуючій у 2,05 рази вищим порівняно з практично здоровими дітьми (р<0,001).

У результаті дослідження  вмісту ЯТФ NF-kB у сироватці крові у хворих на БА залежно від рівня контролю захворювання (табл. 2) були встановлені (у 2,4 разу) вищі його значення у пацієнтів, хворих на контрольовану БА, відносно показників практично здорових дітей (р < 0,001).

Таблиця 2. Вміст ядерного транскрипційного фактора NF-kB у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від рівня контролю захворювання (M±m)

Примітка: * різниця достовірна між групами хворих та практично здорових дітей р<0,001.

Слід зауважити, що в літературних джерелах визначення вікових рівнів ЯТФ NF-kB у сироватці крові пацієнтів, хворих на БА, та у практично здорових дітей висвітлені недостатньо [2]. Результати проведених досліджень показали, що в групі практично здорових дітей вміст ЯТФ NF-kB був у межах референтних величин та становив у віці 6–13 років 3,34±0,26 пг/мл, а у віці 13–18 років 4,35±0,29 пг/мл. (табл. 3). Натомість у пацієнтів 6–12 років середній рівень NF-kB був у 2,07 разу вищим середніх величин практично здорових дітей даного віку (р<0,001).

Таблиця 3. Вміст ядерно-транскрипційного фактора NF-kB у сироватці крові хворих на бронхіальну астму та здорових дітей залежно від віку

Примітка: * — різниця достовірна між віковими групами практично здорових дітей р<0,001.

Високий вміст ЯТФ NF-kB порівняно з практично здоровими дітьми спостерігався й у віковому періоді 13–18 років (7,70±0,53 пг/мл; р<0,001).

Висновки

  1. У сироватці крові дітей, хворих на БА, виявлено високий вміст ЯТФ NF-kB, який у 1,95 разу перевищував показники практично здорових дітей.
  2. Рівень ЯТФ NF-kB при інтермітуючій БА у 1,86, а при персистуючій у 2,05 разу вищий порівняно з практично здоровими дітьми (р<0,001).
  3. Вміст ЯТВ NF-kB у дітей з контрольованим перебігом БА у 1,15 разу вищий, ніж при частково-контрольованому, а при неконтрольованому у 1,4 разу (р<0,001).
  4. Рівень ядерно-транскрипційного фактору NF-kB у хворих 6–12 років був у 2,07 разу (р<0,001) вищим, ніж у практично здорових дітей, а у віковій групі 13–18 років виявився вищим лише у 1,8 рази (р<0,001).

Таким чином, на підставі отриманих результатів дослідження, можна припустити, що основна функція NF-kB полягає у швидкому включенні протизапальних генів незалежно від важкості перебігу БА та рівня контролю, лише з тією різницею, що при персистуючому перебігу БА експре-сія ЯТФ NF-kB вища, і він в більшій мірі активізує інші білки, які, в свою чергу, можуть активізувати експресію самого ЯТФ NF-kB. Рівні ЯТФ NF-kB у крові при БА не залежать від віку хворих.

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні взаємодії ядерно-транскрипційних факторів у регуляції патогенетичних особливостей контролю БА та перебігу захворювання.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.


Література

  1. Геппе НА. (2013). Бронхиальная астма у детей: вопросы дефиниций и тактики ведения. Фарматека. 1. 61–66.
  2. Горбась В.А, Сміян О.І. (2009). Роль прозапального (ІЛ-8) та протизапального (ІЛ-4) інтерлейкіну в активності запального процесу при бронхолегеневій патології в дітей шкільного віку. Здоровье ребенка. Клінічна Педіатрія. 5(20): 74—77. 
  3. Крючко ТО. (2013). Підхід до лікування бронхіальної астми у дітей з обтяженим генетичним анамнезом.Здоров'я України. Педіатрія.4: 41—49.
  4. Майданик В.Г, Сміян О.І, Січненко П.І. та ін. (2017). Бронхіальна астма у дітей. Навчальний посібник. За редакцією проф. В.Г. Майданника, проф. О.І. Сміян. Суми: Сумський державний університет: 11—14.
  5. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі: наказ МОЗ України від 08.10.2013 р. №868
  6. Расин МС, Кайдашев ИП. (2014). Роль ядерных транскрипционных факторов в синтропии современной внутренней патологии (обзор литературы).Український медичний часопис.1(99): 17—21.
  7. Global strategy for the diagnosis and management of asthma in children 5 years and younger (2017).
  8. Idzerda RL, March CJ, Mosley B, Lyman SD, Bos TV, Gimpel SD, Din WS, Grabstein KH, Widmer MB, Park LS, Cosman D, BeckmannMP. (2012). Human interleukin 4 receptor confers biological responsiveness and defines a novel receptor superfamily. J Exp Med. 171:861—873.
  9. Mitsuyasu H, Izuhara K, Mao X-Q, Gao P-S, Arinobu Y, Enomoto T, Kawai M, Sasaki S, Dake Y, Hamasaki N, Shirakawa T, Hopkin JM. (2010). Ile50Val variant of IL4R? upregulates IgE synthesis and associates with atopic asthma. Nature Genetics. 196: 119—120.
  10. Nishimuta T, Kondo N, Hamasaki Y. (2011). Japanese Guidelinefor Childhood Asthma Allergology International.60 (2): 147—169. 11. Tiegs G. (2010). Cellular and cytokine-mediated mechanisms of inflammation and its modulation in immune-mediated liver injury.Z Gastroenterol. 45:63—70.

ДЖЕРЕЛО

 

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Дайджест матеріалів спеціалізованих медичн ...
Конференція «Питання імунології в педіатрі ...
Інформаційні онлайн-джерела з педіатрії
Орхіпексія через медіальну ямку
Анализ лечения детей с воронкообразной деф ...
Перший в Україні досвід степлерної поздовж ...
Епідеміологія дитячих опіків у м. Києві