Чи потрібен аналіз власних професійних помилок?

Дата публікації: 09.02.2021

Автори: Редакція платформи "Аксемедін"

Ключові слова: Пирогов, лікарська помилка, відповідальність медичного працівника


Найважливішою умовою успішного розвитку медичної науки та практики Микола Іванович Пирогов вважав критичний підхід до своєї роботи та аналіз власних помилок. «Аннали хірургічного відділення клініки Дерптського університету», що вперше опубліковані 1837 року, містять чесний аналіз професійних помилок автора.

Іноді на закритих медичних сайтах і сторінках у соціальних мережах при неформальному спілкуванні, неодноразово доводилося чути думку лікарів, що Пирогов не був би таким сміливим, якби працював у часи, коли «лікар, перш за все, пише історію хвороби для прокурора».

Адже, хоча словосполучення «лікарська помилка» доводиться чути щодня як у засобах масової інформації, так і на сторінках професійних медичних видань, в Україні немає чіткого визначення цього терміну на законодавчому рівні.

Ми настільки звикли до ситуації, коли лікар апріорі винен, що догану лікарю вважаємо цілком нормальним явищем при будь-якій скарзі пацієнта.

Протягом пандемії COVID-19 громадськість начебто вшановує самовіддану працю медиків, але низька обізнаність населення з питань діагностики, лікування, організації надання медичної допомоги, елементарних правил щодо збереження власного здоров’я створюють завищені сподівання та необґрунтовані вимоги до медичних працівників.

Опитування на платформі «Аксемедін» «Чи маємо право на помилку, лікарю?» виявило суперечливе ставлення самих лікарів до проблеми медичних помилок:

• 35% лікарів авдиторії платформи «Аксемедін», які взяли участь в опитуванні, готові покласти  відповідальність за лікарську помилку особисто на медичного працівника, але жодний із респондентів не вважає покарання лікаря — найкращим шляхом запобігання виникнення лікарської помилки.

• 33% учасників опитування про свою власну помилку змогли б розповісти колегам, адже, саме колеги — ті, хто по-справжньому зрозуміє. Водночас лише 6% опитуваних готові покласти відповідальність за лікарську помилку на професійні медичні асоціації.

Опитування тільки опубліковано, тому ще рано робити висновки, але основні тенденції думки лікарів вже можна побачити. Цілком зрозуміло, чому переважна більшість лікарів-респондентів (29% – переважно, 30% – категорично) не погоджуються з твердженням, що якщо робота медичних установ буде контролюватися незалежною структурою, наприклад, громадською організацією — це зменшить число лікарських помилок. Так само як зрозуміла думка 11% респондентів іншого опитування «Родич у реанімації: допомога чи зайвий клопіт?», які бояться, що родичі помітять лікарські помилки та порушення в роботі медичного персоналу.

Медична спільнота цілком впевнена: розголос про лікарську помилку не допоможе у майбутньому її уникнути, тільки збільшить дискримінацію медичних працівників.

Щодня в Україні лікарські помилки забирають життя 5-7 пацієнтів (це — висновки ВООЗ). Лікарська помилка — проблема не тільки української медицини. За даними різних досліджень:

• У Німеччині жертвами лікарських помилок щорічно стають майже 100 тис. пацієнтів. Стан 11% хворих погіршується внаслідок неправильного лікування, 8% медичних помилок призводять до летальних наслідків.

• У США, де система інформування громадян є найбільш відкритою: близько 100 тис. пацієнтів стають жертвами лікарських помилок.

• У Великобританії помилки в роботі лікарів спричиняють смерті близько 70 тис. людей щороку.

З результатами кількох наукових досліджень щодо причин виникнення лікарських помилок можна ознайомитись тут.

Микола Іванович Пирогов вважав визнання своєї помилки лікарем – сміливим і правильним вчинком. Подібна самокритика і пропаганда була кардинально відмінною від загальноприйнятої етики того часу. У Європейських клініках публічно повідомлялося тільки про успіхи та досягнення. Лікарський кодекс тих років включав негласне правило: приховувати помилки та смертельні випадки. Сумно, що натепер ситуація мало змінилася. Через страх покарання, українські медичні працівники змушені приховувати будь-які несприятливі наслідки професійній діяльності, навіть якщо в цьому немає їхньої провини.

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Астма як проблема охорони громадського здо ...
Віктор Сердюк: «Безпека пацієнта, безпека ...
Національний інститут фтизіатрії і пульмон ...
Щодо лабораторної діагностики цукрового ді ...
Настанова щодо попередження катетер-асоцій ...
Міжнародний день боротьби зі зловживанням ...
Експериментальна вакцина проти ВІЛ успішно ...