Чи існує зв'язок між дефіцитом вітаміну D і смертністю від сепсису?
Дата публікації: 17.10.2023
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: вітамін D, дослідження, сепсис, смертність, дефіцит
У недавньому дослідженні, опублікованому в Nutrients, дослідники оцінили вплив дефіциту вітаміну D у сироватці крові на прогноз сепсису.
Фон
Сепсис, потенційно смертельна хвороба, є серйозною проблемою охорони здоров’я в усьому світі. Згідно з дослідженнями, недостатність вітаміну D пов’язана зі збільшенням рівня смертності серед людей похилого віку.
Рекомендуємо ознайомитись з безоплатним курсом «Сепсис та септичний шок у дорослих та дітей».
Хоча вітамін D важливий для мінерального та кісткового обміну, нові дослідження пов’язують його з раком, вірусними захворюваннями, аутоімунними захворюваннями, серцево-судинними захворюваннями та діабетом.
У той час як попередні дослідження пов’язували нестачу вітаміну D із вищою смертністю серед хворих на сепсис, додаткові рандомізовані контрольовані дослідження не виявили суттєвої кореляції, і немає жодних доказів, що свідчать про покращення рівня смертності від сепсису після прийому вітаміну D.
Про дослідження
У цьому дослідженні досліджували, чи вплинуло споживання вітаміну D на смертність, спричинену сепсисом.
У дослідженні взяли участь 129 осіб із сепсисом [показники послідовної оцінки органної недостатності (SOFA) 2,0 або вище відповідно до класифікації сепсису-3), які були госпіталізовані до відділення невідкладної допомоги лікарні Ансан Корейського університету з січня 2019 року по січень наступного року.
Особи, які страждають від септичного шоку, потребували вазопресорів для підтримки середнього артеріального тиску (САТ) на рівні 65 мм рт.ст. і серологічного рівня лактату ≥2,0 ммоль/л.
Отримані дані про учасників включали вік, стать, рівні індексу супутньої патології Чарлсона (CCI) і основні захворювання. Під час першої діагностики сепсису було визначено значення SOFA та взято зразки крові для вимірювання лактату сироватки, С-реактивного білка (СРБ) і прокальцитоніну.
Оцінювали час першого введення антибіотиків після діагностики сепсису та придатність емпіричного лікування антибіотиками. Результати дослідження включали тривалість госпіталізації та однотижневу, двотижневу, чотиритижневу та внутрішньолікарняну смертність.
Вітамін D [25-гідрокси (OH) форма вітаміну D] вимірювали в сироватці за допомогою хемілюмінесцентних імуноаналізів мікрочастинок. Рівні вітаміну D нижче 20 нг на мл вказують на дефіцит, а нижче 12,0 нг на мл вказують на серйозний дефіцит.
Рівні вітаміну D від 20 до 30 нг на мл вказують на недостатність вітаміну D. Скориговані коефіцієнти ризику (aHRs) були розраховані після контролю за такими факторами, як вік, стать, значення CCI, рівні CRP, рівні лактату, рівні прокальцитоніну, оцінки SOFA, а також доцільність і час початку антибіотикотерапії.
Результати
Середні значення для віку учасників, балів SOFA та рівнів вітаміну D становили 74 роки, 7,0 та 13,0 нг/мл відповідно. Загалом у 60 осіб розвинувся септичний шок.
Серед учасників 96 осіб (74%) мали дефіцит вітаміну D, 62 особи (48%) мали серйозний дефіцит вітаміну D, а 19 осіб (92%) мали недостатній рівень вітаміну D. Сорок шість (48%) осіб із дефіцитом вітаміну D, а у 29 (47%) із важким дефіцитом вітаміну розвинувся септичний шок.
Серед осіб з дефіцитом вітаміну D 42 (44%) були чоловіками, а 27 (44%) були чоловіками серед тих, хто мав серйозний дефіцит вітаміну.
Інфекції високого ступеня були зареєстровані серед 60 (63%) осіб з дефіцитом вітаміну D і 36 (38%) осіб із серйозним дефіцитом вітаміну D. Бактеріємія спостерігалася у 36 (38%) і 21 (34%) осіб з дефіцитом вітаміну D і тяжким його дефіцитом відповідно.
Особи з сильним дефіцитом вітаміну D мали значно вищі двотижневі та чотиритижневі показники смертності, ніж особи без дефіциту.
Зокрема, важкий дефіцит вітаміну D значно підвищив двотижневу смертність, чотиритижневу смертність і госпітальну смертність зі значеннями скоригованого коефіцієнта ризику (aHR) 2,6, 2,3 і 2,1 відповідно.
Загалом 63 (66%) особи з дефіцитом серологічного рівня вітаміну D і 39 (63%) осіб з важким дефіцитом вітаміну були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії (ВІТ). Середній рівень СРБ серед людей з дефіцитом вітаміну D і тих з важким дефіцитом становив 10 і 11 мг/дл відповідно.
Відповідні середні серологічні рівні прокальцитоніну становили 1,1 і 0,9 нг/мл відповідно, а середні рівні лактату становили 2,7 і 2,30 ммоль/л відповідно.
Середня тривалість початку лікування антибіотиками становила 115 хвилин для пацієнтів з дефіцитом вітаміну D і 130 хвилин для пацієнтів із серйозним дефіцитом вітаміну; лікування антибіотиками було прийнятним для 75% і 81% відповідних груп відповідно.
Тижнева смертність від усіх причин становила 10% у вибірковій популяції, 12% серед осіб з дефіцитом вітаміну D, 15% серед осіб з серйозним дефіцитом вітаміну D і 11% серед осіб з недостатністю вітаміну D.
Відповідні показники смертності від усіх причин за два тижні становили 17%, 21%, 25% і 19% відповідно. Рівень смертності за чотири тижні становив 30%, 32%, 39% і 30% відповідно.
У вибірковій популяції показники госпітальної смертності становили 28%, 31%, 36% і 29% серед загальної вибіркової популяції, осіб з дефіцитом вітаміну D, осіб із серйозним дефіцитом вітаміну D та осіб з недостатнім рівнем вітаміну D , відповідно.
Біологічна основа впливу дефіциту вітаміну D на смертність від сепсису невідома. Дослідження показали, що недостатність вітаміну D знижує кількість рецепторів вітаміну D (VDR) і протизапальну імунну відповідь.
Вітамін D підвищив експресію нуклеотид-зв'язуючого домену олігомеризації 2 (NOD2) і toll-подібного рецептора 2 (TLR2) на тваринних моделях і активував антибактеріальні нейтрофільні пептиди людини, важливі для адаптивного імунітету.
Висновок
Загалом результати дослідження показали, що серйозний дефіцит вітаміну D підвищує двотижневу, чотиритижневу та госпітальну смертність пацієнтів із сепсисом, на що вказують вищі значення aHR, ніж значення CCI та SOFA.
Оцінка рівня вітаміну D у хворих на сепсис може мати вирішальне значення для літніх людей. Серйозний дефіцит вітаміну D може самостійно погіршити наслідки сепсису.
Потрібні подальші дослідження, щоб визначити, чи може добавка вітаміну D для осіб з його дефіцитом, у яких діагностовано сепсис, покращити метаболізм кісток і прогноз сепсису.
ДЖЕРЕЛО: https://www.news-medical.net/